Ярославський НПЗ зупинив переробку після удару: що це означає для ринку

Російський нафтопереробний завод «Ярославнефтеоргсинтез» зупинив переробку нафти після удару, завданого в ніч на 17 вересня. Про це чотири галузеві джерела розповіли агентству Reuters. За їхніми даними, пошкоджено установку первинної дистиляції АВТ-3 потужністю 17 140 тонн на добу — це близько 40% загальної переробної спроможності підприємства.

Президент України Володимир Зеленський повідомляв, що удар по Ярославському НПЗ було завдано саме в ніч на 17 вересня. Підприємство розташоване приблизно за 250 кілометрів на північний схід від Москви. Губернатор Ярославської області Михайло Євраєв заявляв про нібито «відбиття масштабного нальоту дронів», а також попереджав про загрозу безпілотників у регіоні, роботу ППО та перекриття виїзду з Ярославля в бік Москви. Незабаром після атаки на території заводу спалахнула пожежа.

На підприємстві є ще дві установки первинної дистиляції: АТ-4 номінальною потужністю 11 430 тонн на добу (27% загальної потужності) та АВТ-4 на 14 300 тонн на добу (33%). За словами джерел, АВТ-4 вже перебувала на ремонті через пошкодження, отримані під час попереднього удару 28 серпня. Таким чином, із трьох установок первинної переробки наразі поза роботою опинилися щонайменше дві.

Опосередкованим підтвердженням зупинки стало те, що паливо «Ярославнефтеоргсинтезу» 17 вересня не виставлялося на продаж на внутрішній товарній біржі — про це кажуть учасники ринку. Масштаб заводу робить його важливим гравцем: за даними галузевих джерел, у 2024 році він переробив 14,9 млн тонн сирої нафти, випустивши 2,6 млн тонн бензину, 4,0 млн тонн дизельного палива та 4,7 млн тонн мазуту. На сайті підприємства зазначено, що воно переробляє близько 15 млн тонн нафти на рік і входить до п'ятірки найбільших російських НПЗ, а серед продукції — автомобільні бензини, дизельне паливо стандарту Євро-5, авіаційний керосин і паливо для реактивних двигунів, мастила, бітуми, парафіно-воскова продукція та зріджені гази.

Причини ситуації лежать у площині вразливості великих нафтопереробних майданчиків до точкових ударів: вихід із ладу однієї установки первинної дистиляції здатен зупинити весь технологічний ланцюжок, навіть якщо решта обладнання ціла. Додатковий ефект дає накладання на вже наявні ремонтні роботи після попередніх атак — резервних потужностей для швидкої компенсації стає менше.

Для ринку це означає передусім скорочення пропозиції на внутрішньому російському ринку нафтопродуктів і, ймовірно, зростання попиту на альтернативні джерела постачання. Наскільки тривалим буде простоювання, наразі невідомо: терміни відновлення пошкодженого обладнання залежать від характеру ушкоджень і доступності комплектуючих. Обережно можна припустити, що за збереження поточної динаміки атак частка непрацюючих переробних потужностей у Росії залишатиметься підвищеною, а відновлення балансу палива потребуватиме часу.