Відбудова складів після ударів: чому фундамент і підлога змінюють економіку рішення

Склад є складним інженерним об'єктом, а не просто великою «коробкою», і саме тому оцінка збитків після влучання не зводиться до підрахунку втрачених стін. Про це в інтерв'ю NV Бізнес розповів директор і співзасновник Berger Cargo Валерій Барановський.

За його спостереженням, після пожеж і руйнувань значна частина критичних елементів може залишатися придатною до використання. «Так, чимало згоріло й було знищено — стіни, стеля, однак інженерні мережі вціліли, як і фундамент, а також збереглася підлога», — зазначив він.

Економіка рішення визначається структурою витрат у складському будівництві. Фундамент і підлога можуть становити до 40% собівартості об'єкта, а помітну частку формують комунікації та інфраструктура. Промислова підлога, зокрема, розрахована на значні експлуатаційні навантаження: за словами Барановського, вона витримує 5 тонн на 1 кв. м. Саме тому, як він наголошує, після втрати стін і стелі об'єкт можна відбудовувати на наявному фундаменті: «Коробку можна збудувати на тому самому місці заново».

З огляду на це підприємець очікує, що багато власників складів у підсумку обиратимуть відновлення пошкоджених комплексів, адже це дешевше за будівництво цілком нового об'єкта. «Відновити такий склад однозначно буде дешевше, ніж будувати новий у полі», — вважає він.

Контекст для таких рішень задають масштаби втрат логістичної інфраструктури. У ніч на 5 серпня 2026 року в Києві та області внаслідок російського удару загинули 17 людей, а 28 ракет не було збито. Серед постраждалих об'єктів — складський комплекс Rozetka у Броварах, який знищено й визнано таким, що не підлягає відновленню; вартість розподільчого центру Rozetka під Києвом оцінювалася у 70 млн доларів, і компанія скорочує штат. Також було зруйновано сортувальний центр «Нової пошти» в Києві, два розподільчі центри «Сільпо» (загинули шестеро співробітників), логістичний комплекс із товарами Puma, логістичний комплекс під Києвом із головним складом Intertop, склад із продукцією Bosch, логістичний центр Novus, який повністю припинив роботу, а також склади й завод «Епіцентру». Загалом від удару постійно постраждали 11 великих компаній.

Далі географія ударів по логістиці розширювалася. З 31 серпня по 6 вересня пошкоджено склад Auchan, атаковано термінал «Нової пошти» в Одеській області, виникла пожежа на складі в київських Погребах, атаковано склад мережі Varus на Київщині — компанія попередила про можливі затримки поставок і тимчасову відсутність окремих товарів. Було знищено розподільчий центр магазинів «Аврора» на Київщині, а балістикою атаковано залізничне депо «Укрзалізниці». Завод в Ірпені, відновлений після обстрілів 2022 року, знову зупинив виробництво. Окремо повідомлялося про ураження складів у Бучанському та Бориспільському районах і про атаку російського дрона на завод Coca-Cola на Київщині.

На цьому тлі міністр аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький 28 серпня 2026 року заявив, що Росія знищила близько 90% логістики продуктових мереж, і визнав, що продукти можуть подорожчати, хоча, за його словами, зростання цін не буде критичним.

У підсумку ринок опиняється перед вибором між двома стратегіями — відбудовою на збереженій основі та новим будівництвом. Якщо оцінки частки фундаменту, підлоги й комунікацій у собівартості підтверджуватимуться на конкретних об'єктах, відновлення може стати домінантним сценарієм для тих складів, де інженерна база вціліла. Водночас остаточна конфігурація рішень залежатиме від результатів технічних обстежень, доступності фінансування та безпекової ситуації, тож прогнозувати масштаби відбудови варто обережно.