Виробник САУ «Богдана» попередив про ризик зупинки через відсутність держзамовлення

Найбільший український виробник артилерійських систем опинився в ситуації, коли виконання міжнародних контрактів супроводжується відсутністю замовлень від власної держави. Це створює ризики для стабільності виробництва та своєчасного постачання техніки Силам оборони.

Підприємство, яке від початку повномасштабної війни виготовило понад 1000 установок «Богдана», зазначає, що навіть у разі укладення нового контракту найближчим часом, вихід на повні потужності займе щонайменше пів року — стільки часу потрібно для підготовки комплектуючих.

За оцінками компанії, сьогодні «Богдани» становлять близько 70% української артилерії. Тому пауза у виробництві може позначитися на темпах забезпечення війська.

Вартість самохідної версії «Богдани» нині сягає близько €2,5 млн, причіпної — €1,6 млн. Водночас виробник працює над новим лафетом для причіпної системи, який має замінити радянські лафети «Гіацинт». Це підвищить ціну до приблизно €1,8 млн. Очікується, що нову розробку кодифікують і представлять найближчими місяцями.

Попри проблеми з українськими замовленнями, підприємство підтвердило великий контракт із Німеччиною на 200 САУ «Богдана» на шасі Mercedes, які отримали назву Marta. Сума угоди — близько €750 млн, поставки мають стартувати у 2027 році. Версія Marta має коротший ствол калібру 155 мм (39 калібрів) і призначена для заміни частини західних короткоствольних артсистем, експлуатація яких в Україні виявилася дорогою, а також радянських гармат калібрів 122 та 152 мм.

Окремим напрямом роботи заводу є локалізація виробництва британської 105-мм гаубиці L-119 у партнерстві з BAE Systems. Це легка система вагою близько 1,9 тонни, яку можна переміщувати на передові позиції за допомогою наземних роботизованих платформ. Підприємство очікує рішення Міністерства оборони України щодо можливого державного замовлення на цю гаубицю.

Завод також виготовляє артилерійські стволи калібром від 25 до 203 мм. Нині виробляються стволи калібрів 25, 35, 40, 105, 122, 125 та 155 мм. Зокрема, підприємство постачало замінні стволи для таких систем, як M777, AS-90, L119, FH-70, Krab, Archer та зенітної системи Tridon.

Однією з головних проблем залишається виробництво артилерійського пороху. Україна досі не має достатніх власних потужностей, тому виробники залежать від імпорту. Будівництво підприємства для випуску нітрогліцерину, нітроцелюлози та пороху для далекобійних боєприпасів оцінюється у €800 млн. Завод потужністю 8 тисяч тонн на рік міг би виробляти трохи менше 1 млн далекобійних снарядів щорічно.

Нагадаємо, що під час перших місяців повномасштабної війни підприємство евакуювало з Краматорська близько 50 тисяч тонн обладнання. Процес тривав 14 місяців, у ньому брали участь близько 150 людей, робота відбувалася під російськими ракетними ударами. Сьогодні виробництво працює на 20 майданчиках, зокрема у двох країнах за межами України, і забезпечує роботою близько 7 тисяч людей, 85% з яких переїхали зі східних регіонів.

Таким чином, подальші обсяги випуску «Богдан» та інших артилерійських систем залежатимуть від ритмічності державних замовлень і доступу до критичних компонентів, зокрема пороху.