Запас дронів "Герань" у РФ: чи стане це катастрофою для української ППО

Станом на серпень Росія сформувала запас із 6,2 тисячі ударних безпілотників "Герань", що використовуються для масованих атак по українських містах. Ця цифра може видаватися значною, однак, за оцінками фахівців, одномоментного запуску всіх накопичених дронів не буде.

Керівник навчального департаменту Dronarium Academy Дмитро Следюк зазначає, що одночасний запуск 6,2 тисячі "Геранів" технічно неможливий. Причина — обмежена кількість пускових установок, адже ці дрони не здатні злітати самостійно з землі. Тому інтенсивність атак залежить не від обсягів виробництва, а від наявності наземного обладнання.

"Я вважаю, що 6200 Гераней одночасно випускатися не будуть. Це — по-перше. По-друге, вони не будуть випускатися в одному місці, тому хоча це дійсно буде складно, але це не буде прям катастрофою", — пояснює Следюк.

Водночас експерт визнає, що небезпека для прикордонних і прифронтових регіонів зростатиме через появу реактивних модифікацій дронів. Такі апарати, як "Герань-4" та "Герань-5", здатні розганятися до 600 км/год, що ускладнює їх перехоплення традиційними засобами ППО.

Українські розробники вже працюють над швидкісними перехоплювачами, які можуть збивати реактивні "Герані". Однак цей процес залишається повільним через складність розробки принципово нової техніки. Межа між гвинтовими та реактивними апаратами пролягає на швидкості 300–500 км/год, тому для боротьби з останніми потрібен інший рівень технологій і витрат.

Наявні зразки перехоплювачів поки що не застосовуються масово через проблеми з масштабуванням виробництва. В Україні відсутня централізована державна підтримка виробництва, подібна до російської. Це має як переваги — неможливо знищити все одним ударом, — так і недоліки: повільніше нарощування обсягів.

Окремо Следюк оцінив загрозу від дронів "Бандероль", які він назвав крилатою ракетою з дальністю до 500 км. Основний удар цих апаратів припадатиме на прикордонні та прифронтові області. Серійний зразок "Бандеролі" не має оптичного модуля для розвідки, а висока швидкість робить його непридатним для таких завдань.

Загалом, попри зростання загроз, українська ППО має час адаптуватися до нових умов. Катастрофічного сценарію, ймовірно, вдасться уникнути, але інтенсивність атак на окремі регіони може посилитися.