Аграрії та металурги: без моря український експорт втрачає конкурентоспроможність

Українські аграрії та металурги спільно звернулися до уряду з вимогою розблокувати морські порти, наголошуючи, що жодна наземна альтернатива не зможе повноцінно замінити чорноморське сполучення. Про це заявили президент об'єднання «Укрметалургпром» Олександр Каленков та генеральний директор асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ) Олег Хоменко на спільній пресконференції.

За словами Каленкова, Україна традиційно експортує близько 80% металопродукції та 50–60% залізорудної сировини. Для віддалених ринків, зокрема китайського, сухопутні перевезення виявляються значно дорожчими, тому не можуть бути рівноцінною заміною морю. Він нагадав, що ще у 2022 році логістичні витрати галузі зросли у 4–5 разів, а відновлення морського коридору у 2023-му стало одним із головних чинників пожвавлення виробництва.

Аналогічна ситуація спостерігається в агросекторі. Хоменко зазначив, що маршрути через Дунай, Румунію, Польщу та інші країни не здатні замінити Чорне море ні за пропускною спроможністю, ні за економікою. Доставка вантажів до альтернативних портів Чорного або Балтійського моря додатково коштує близько €50–90 за тонну, що знижує конкурентоспроможність українського експорту та зменшує валютні надходження.

Експерт попередив: якщо порти не запрацюють до грудня–січня, під загрозою опиниться весняна посівна кампанія 2027 року. Через брак обігових коштів аграрії можуть не мати змоги провести посівну вчасно.

Представники галузей також спростували оцінки, що альтернативні шляхи можуть прийняти до 75% вантажів, які раніше йшли морем. За підрахунками Каленкова, реальна спроможність становить лише до 30%, і то за сприятливих умов — достатнього рівня води в Дунаї та скоординованої роботи з Румунією та Польщею.

Окремо бізнес критикує підвищення вантажних тарифів «Укрзалізниці». Хоменко вважає, що це рішення слід тимчасово скасувати, адже залізниця вже втратила близько 75% вантажів, які раніше прямували до портів, а зростання тарифів лише погіршує фінансовий стан підприємств. Напрямок Рені–Ізмаїл уже має чергу майже з 2 тисяч вагонів при пропускній спроможності 120–130 вагонів, що означає простій приблизно на 20 діб, витрати за який зрештою несе товаровиробник.

Серед можливих рішень аграрії та металурги пропонують відновлення «коридорів солідарності», компенсацію частини логістичних витрат, створення окремого механізму підтримки «Укрзалізниці» для здешевлення перевезень постраждалим галузям та розвиток державного страхування воєнних ризиків. За оцінками УКАБ, на компенсацію логістики через європейських перевізників може знадобитися близько €1 млрд.

Каленков наголосив, що підтримка експортоорієнтованих секторів важлива не лише для самих підприємств: одне робоче місце в гірничо-металургійному комплексі генерує ще 7,5–8 робочих місць у суміжних галузях. Зупинка заводів у Дніпропетровській та Запорізькій областях призведе до втрат валютної виручки, податкових надходжень та робочих місць.

Представники обох галузей сходяться на тому, що ключове рішення — відновлення безпечної роботи чорноморських портів. Альтернативні маршрути можуть лише тимчасово зменшити втрати, але не здатні замінити море для масового українського експорту.