Металургія України: виробництво сталі впало на 57% через зупинку трьох комбінатів

Українська металургія зазнала різкого падіння виробництва після російських атак, які у серпні—вересні призвели до зупинки трьох великих меткомбінатів: «Запоріжсталі», «Каметсталі» та «Арселор Міттал Кривий Ріг». За серпень виплавка сталі скоротилася на 57,3%.

Наслідки зупинки позначилися й на суміжних підприємствах. Зокрема, виробництво на гірничо-збагачувальних комбінатах у серпні впало на 40%.

У «Метінвесті» ситуацію оцінюють як таку, що поставила українську металургію «на межу виживання». Серед чинників тиску на галузь у компанії називають російські удари, високу вартість і дефіцит електроенергії, блокаду морських портів, підвищення залізничних тарифів, брак локомотивів і вагонів, а також нові торговельні обмеження з боку ЄС.

За оцінкою генерального директора GMK Center Станіслава Зінченка, гірничо-металургійний комплекс забезпечує близько 40% роботи «Укрзалізниці», 30–40% вантажної бази портів і 10–20% роботи машинобудування. Подальше скорочення виробництва, за його словами, позначатиметься на суміжних галузях.

Коли саме вдасться відновити зупинені підприємства, наразі невідомо. Фахівці продовжують оцінювати пошкодження «Запоріжсталі» та «Каметсталі». Зінченко зазначив, що відновлення великих виробничих потужностей може тривати довго, адже потрібно розібрати завали, виготовити нове обладнання та доставити його в умовах війни.

Окремий чинник — доступ до ринку Євросоюзу, на який раніше припадало понад 80% українського металургійного експорту. Нові квоти, що діють із липня 2026 року, можуть скоротити постачання української металопродукції на 60% порівняно з 2025 роком — до близько 1,05 млн тонн.

«Закритий для нас європейський ринок означає неминуче скорочення потужностей і зупинку заводів», — заявив Зінченко.

Водночас зменшується й частка українських виробників на внутрішньому ринку. Якщо до війни імпорт становив 10–20% споживання сталі, то тепер його частка наблизилася до 50%. Із приблизно 4 млн тонн внутрішнього споживання близько 2 млн тонн припадає на імпорт, переважно з Туреччини та Китаю.

Частка металургії у ВВП також знизилася — з приблизно 10,3% до повномасштабної війни до близько 5,5% у 2025 році.

За оцінкою GMK Center, галузь дає близько 70 тис. прямих робочих місць і ще приблизно 280 тис. у суміжних секторах. Металургійні підприємства залишаються великими роботодавцями та платниками податків у Запоріжжі, Кривому Розі, Кам’янському та інших промислових містах.

Серед заходів, запропонованих бізнесом, — створення окремого Фонду відновлення гірничо-металургійного комплексу за аналогією з енергетичним сектором, компенсаційний механізм для зруйнованих підприємств із можливим фінансуванням до $100 млн на проєкт, а також залучення міжнародної допомоги та конфіскованих російських активів.

«Метінвест» також виступає за переговори з ЄС щодо пом’якшення квот на українську сталь і запровадження спеціального режиму європейського екологічного мита CBAM на період війни.

Додатковим чинником залишається морська логістика: у серпні експорт українського чавуну припинився через блокаду портів. За даними галузевих аналітиків, тривале обмеження морських перевезень може призвести до втрати українськими експортерами частки світового ринку.