Економіст: після війни головним активом України може стати армія

Викладач Единбурзької бізнес-школи Іван Компан вважає, що Україні необхідно шукати нову економічну модель, оскільки традиційні галузі — металургія, агросектор та IT — більше не можуть забезпечити сталий розвиток. На його думку, головним активом, який сьогодні Україна здатна запропонувати світові, є її армія та пов'язана з нею оборонна інфраструктура.

За 35 років незалежності країні так і не вдалося створити стійку економічну модель. У перші роки після розпаду СРСР економіку підтримувала інерція радянської промисловості, а основою були металургія, видобувна та хімічна галузі. Проте їхня конкурентоспроможність значною мірою залежала від дешевих російських енергоносіїв.

Наступним потенційним рушієм зростання був агросектор — Україна мала родючі землі, сприятливий клімат і вигідне географічне розташування. Згодом на перший план вийшла IT-індустрія, що дозволила інтегруватися в глобальну технологічну економіку. Однак повномасштабна війна серйозно змінила ситуацію.

За оцінкою Компана, металургійну галузь фактично знищено, Україна втратила значну частину сільськогосподарських угідь, експортувати продукцію стало складніше, а частина IT-компаній виїхала або скоротила свою присутність. Унаслідок цього економіка значною мірою тримається на фінансовій підтримці союзників.

«Але фінансова допомога не вічна: гроші надходитимуть лише доти, доки триває війна. А як жити далі, коли вона закінчиться?» — запитує економіст.

На його думку, Україна має шукати те, що здатна запропонувати світові в епоху штучного інтелекту. Дешева робоча сила, завдяки якій азійські країни стрімко розвивалися наприкінці XX століття, сьогодні вже не є таким цінним ресурсом. Сучасна технологічна економіка потребує розробників, наукових кадрів, обчислювальної інфраструктури, мікропроцесорів і величезної кількості енергії. Однак Україна, на думку Компана, поки що не має достатніх переваг у цих сферах.

Тому головним активом України, що має міжнародне значення, він вважає сучасну, згуртовану й боєздатну армію, а також оборонно-промислову інфраструктуру. Компан припускає, що після завершення війни Україна могла б запропонувати європейським країнам професійну армію, яку фінансували б держави ЄС. Для Європи це означало б посилення власної безпеки, а для українських військових — можливість продовжити професійну діяльність після закінчення бойових дій.

Економіст також вважає, що США та європейські країни можуть бути зацікавлені в українському військовому досвіді, набутому під час війни, зокрема у протидії безпілотникам.

Водночас Компан визнає, що така модель майбутнього навряд чи викличе захват у самих українців. Значно привабливішою виглядала б перспектива створення в Україні власної «Кремнієвої долини» та перетворення Києва й Дніпра на міжнародні фінансові центри. Однак для цього, на його думку, наразі бракує належних умов.

«Цього разу ми маємо шанс запропонувати західному світові ефективну армію. Тож, можливо, варто скористатися цією нагодою, доки військових-людей ще не замінили роботи, — інакше ми знову ризикуємо залишитися ні з чим?!» — підсумовує економіст.

Показово, що оборонні витрати України зростають. У світовому рейтингу оборонних бюджетів країна посіла 10-те місце за рівнем витрат у 2025 році й демонструє найвищі темпи зростання, згідно з даними Міжнародного інституту стратегічних досліджень (IISS) у звіті The Military Balance 2026. Водночас, за інформацією від українських та іноземних посадовців, коштів на покриття оборонних витрат може вистачити лише до червня 2026 року.

У Кабміні на початку квітня визнали, що в резервному фонді держбюджету залишилося лише близько 10% вільних коштів. У червні Верховна Рада ухвалила зміни до державного бюджету на 2026 рік, збільшивши видатки на безпеку й оборону до 4,4 трлн гривень. Голова фінансового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев повідомив про додаткові потреби для армії у розмірі 23,5 млрд євро. Водночас уряд знайшов 70 млрд гривень, які не закріплені за оборонними видатками і які можна перенаправити на потреби армії.