Експорт руди до ЄС: чому альтернативи морю поки що не працюють

Після зупинки судноплавства в українській частині Чорного моря експортери залізної руди розглядають кілька обхідних маршрутів: доставку залізницею до кінцевих покупців або портів, перевалку через дунайські порти, а також вивезення морем до портів Болгарії та Румунії. Однак на практиці ці варіанти виявляються нерентабельними через низьку вартість самої сировини та високу ціну перевезення.

За словами CEO консалтингової компанії MCI (Німеччина) Олександра Сірика, суттєво збільшити поставки суходолом не вдасться, оскільки частина традиційних покупців української руди у Східній Європі припинила виплавку чавуну. Серед таких підприємств — металургійний завод у румунському Галаці та угорський Dunaferr.

Річковий маршрут також має обмеження. Через посуху рівень води в Дунаї суттєво знизився, тому цьогоріч поставки руди до заводу в Сербії, який використовував цей канал, тимчасово призупинені. Сірик припускає, що відновити перевезення вдасться лише восени.

Окремо розглядалася можливість транспортування руди невеликими баржами вздовж узбережжя до румунських чи болгарських портів для накопичення великих партій. Однак цей варіант відкинули через безпекові ризики.

Таким чином, поки що українські виробники залізної руди фактично позбавлені можливості перенаправити свої обсяги на європейський ринок у значних масштабах. Відновлення експорту залежатиме від нормалізації роботи морських портів або появи економічно виправданих логістичних рішень.