Гібридні атаки проти Європи: масштаб, географія та причини зростання

Протягом літа географія інцидентів, які влада різних країн пов'язує з Росією, розширювалася вглиб європейської території. 11 серпня військові водолази знищили два безпілотники, що дрейфували біля узбережжя Румунії поблизу енергетичного проєкту вартістю 4 млрд євро. Через дев'ять днів Бухарест підняв у повітря два винищувачі F-16, щоб знищити морський дрон поблизу тієї самої газової платформи в Чорному морі, де працювали сотні людей.

На початку серпня німецька поліція виявила озброєний безпілотник в аеропорту Лейпцига, а цього тижня літаки НАТО збили ще один БпЛА, який залетів у повітряний простір Литви з території сусідньої Білорусі. У кожному з цих випадків відповідальність поклали на Кремль. Речник Кремля Дмітрій Пєсков назвав такі звинувачення «цілковито безпідставними».

Інциденти вже зачіпали оборонні підприємства, комунальну інфраструктуру, транспортні системи та мережі зв'язку. У серпні мішенню підпалу стала естонська оборонна компанія Milrem Robotics. Її генеральний директор Кулдар Вяярсі зазначив: «Очевидно, що європейська оборонна промисловість працює в іншому середовищі безпеки, ніж кілька років тому. Як компанія, чиї системи використовуються кількома державами-членами НАТО та іншими країнами-союзниками та партнерами, включаючи Україну, ми повинні враховувати пов'язані з цим ризики».

Цього тижня Міністерство юстиції США звинуватило російську розвідку у змові з метою фінансування тероризму та організації вбивств за наймом у Європі на користь Кремля. За оцінкою джерела в одній із країн НАТО, останні два місяці Росія дедалі більше зосереджується на оборонно-промислових і логістичних об'єктах, безпосередньо пов'язаних із підтримкою України, намагаючись водночас зберегти можливість заперечувати свою пряму відповідальність.

Міністр внутрішніх справ Німеччини Александер Добріндт 1 вересня заявив, що країна щодня стає мішенню російської гібридної війни. Служба військової контррозвідки Бундесверу MAD повідомила про значне зростання загрози диверсій і гібридних атак у Німеччині, назвавши її пріоритетною ціллю російської розвідки через положення в Європі та НАТО, збільшення Бундесверу і надходження нових систем озброєння. До гібридних загроз служба відносить кібератаки, удари дронів, політичний вплив і диверсії проти транспорту, енергетики та телекомунікацій.

Причини зміни характеру кампанії європейські чиновники вбачають у кількох площинах. По-перше, після масової висилки російських дипломатів Москва дедалі частіше використовує соціальні мережі для вербування виконавців підпалів та інших диверсій. По-друге, тривалий час союзники переважно зберігали оборонний підхід, тоді як посилення таких операцій очікували вже кілька місяців. По-третє, на тлі публічних сумнівів Дональда Трампа щодо відданості США Альянсу та продовження російської війни проти України напередодні зими відчуття безпеки на континенті додатково підривається.

Колишній заступник Верховного головнокомандувача об'єднаних збройних сил НАТО в Європі Джеймс Еверард описав ситуацію так: «Нам важко протистояти так званим гібридним атакам за допомогою відкритих суспільств, які полегшують завдання нападнику. Це війна без битви, і за своїм ядерним щитом Росія вважає, що може діяти безкарно, діючи безпосередньо або через посередників».

Раніше подібні дії вважалися занадто ризикованими, тепер вони свідчать про більшу готовність наражати на небезпеку громадян інших держав. Якщо раніше Росію переважно звинувачували у втручанні у вибори та використанні міграції як інструменту тиску, то нині її підозрюють у диверсіях, підпалах, втручанні в роботу критичної інфраструктури, кібератаках і порушеннях повітряного простору. Окремим сигналом став інцидент минулих вихідних, коли дрони атакували залізничну станцію поблизу українсько-польського кордону в момент, коли через цей район проїжджали європейські та американські високопосадовці.

Наразі стратегічне значення кампанії переважає масштаб завданих фізичних збитків, хоча ця оцінка може змінитися. Частина країн ЄС закликає відповісти новими санкціями, зокрема арештом активів, забороною транспортування російського СПГ та обмеженням візового режиму. Водночас поки незрозуміло, чи здатні уряди ефективно протистояти цій кампанії, яку називають однією з найбільших загроз для європейської безпеки за останні десятиліття. Обережно можна припустити, що подальша інтенсивність атак залежатиме від того, наскільки швидко союзники перейдуть від оборонної логіки до узгоджених стримувальних заходів.