Ярославський НПЗ зупинив переробку після удару дронів: що це означає для ринку

За даними галузевих джерел, удар пошкодив ключову установку первинної переробки АВТ-3 продуктивністю 17 140 метричних тонн на добу. Це приблизно 40% загальної потужності підприємства. У складі заводу є ще дві установки первинної переробки: АТ-4 на 11 430 тонн на добу (27% потужності) та АВТ-4 на 14 300 тонн на добу (33%). Остання на момент удару вже перебувала на ремонті після пошкоджень від попередньої атаки 28 серпня.

Президент України Володимир Зеленський підтвердив, що українські сили атакували Ярославський НПЗ, розташований за 250 кілометрів на північний схід від Москви. Губернатор Ярославської області Михайло Євраєв у Telegram заявив, що регіон «відбив» масовану атаку дронів, збивши 65 безпілотників, і що постраждалих немає. Водночас він визнав, що нафтопереробний завод зазнав пошкоджень і на ньому виникли пожежі. Пресслужба ЯНОС на запит про ситуацію оперативно не відповіла.

ЯНОС належить компанії Славнефть, яку спільно контролюють Роснефть і Газпром нефть. Потужність заводу становить 300 тисяч барелів на добу, або 15 мільйонів тонн на рік. Минулого року підприємство переробило 14,9 мільйона тонн нафти, випустивши 2,6 мільйона тонн бензину, 4 мільйони тонн дизелю та 4,7 мільйона тонн мазуту. За словами учасників ринку, паливо Ярославського НПЗ у четвер не пропонувалося до продажу на внутрішній товарній біржі.

Зупинка ЯНОС стала другою для великого заводу Московського регіону цього місяця. З 6 вересня не працює Рязанський НПЗ Роснефти потужністю 17 мільйонів тонн на рік. На тлі проблем із бензином у Санкт-Петербурзі, який став головним осередком другої хвилі паливної кризи, труднощі можуть посилитися і в Москві.

Причини зупинки лежать у площині фізичного пошкодження установок первинної переробки, які забезпечують основну частину потужності заводу. Оскільки одна з трьох установок уже була на ремонті, виведення з ладу найбільшої з них фактично блокує переробку сировини. Для ринку це означає скорочення пропозиції нафтопродуктів у центральному регіоні Росії та потенційне зростання навантаження на інші заводи й логістичні маршрути.

Оцінюючи подальший розвиток ситуації, варто зважати на строки відновлення пошкодженого обладнання, які наразі не підтверджені жодною зі сторін. Якщо ремонт затягнеться, дефіцит палива може поглибитися, а ціни на внутрішньому ринку — залишатися під тиском. Водночас масштаб наслідків залежатиме від того, наскільки швидко вдасться задіяти резервні потужності та чи продовжаться атаки на інші підприємства галузі.