Антибалістична ракета FP-7.X: Fire Point готується до серійного виробництва

·449 слівредакція
Валюта

Українська оборонно-технологічна компанія Fire Point завершила перший етап розробки системи протиракетної оборони Freyja. Масове виробництво ракети-перехоплювача FP-7.X може стартувати вже у серпні за умови отримання німецьких інфрачервоних головок самонаведення від Diehl Defence.

Ринок протиракетної оборони в Україні виходить на новий етап: приватна компанія Fire Point планує перейти від розробки до серійного випуску власної ракети-перехоплювача FP-7.X. Це частина ширшого проєкту Freyja, який передбачає створення пан'європейської системи захисту від балістичних загроз.

За даними компанії, перший етап розробки завершено, а старт масового виробництва залежить від постачання інфрачервоних головок самонаведення німецького виробництва. До проєкту вже долучилися такі європейські оборонні гіганти, як Eurosam, Leonardo, Thales і Saab. Загалом до розробки залучено 13 промислових партнерів із Європи, і ця кількість може зрости до 20.

Ключова особливість системи — інтеграція української ракети-перехоплювача з європейськими радіолокаційними та оптико-електронними комплексами. Норвезька Kongsberg відповідає за створення командного центру, а Diehl Defence розглядає можливість постачання систем наведення. За словами генеральної директорки Fire Point Ірини Терех, зараз триває найскладніший етап — остаточне об'єднання всіх компонентів: радіолокаційних систем спостереження, стеження та головок самонаведення.

Економічна складова проєкту робить його особливо привабливим. Вартість однієї ракети FP-7.X не перевищуватиме 1 млн євро, що у кілька разів дешевше за ракети для американської системи Patriot. Це відповідає меті створення доступнішого засобу боротьби з балістичними ракетами.

Перше успішне перехоплення балістичної цілі очікується до середини 2027 року. Компанія вже провела щонайменше п'ять випробувань ракети-перехоплювача, які, за попередніми оцінками, були досить успішними. Президент Володимир Зеленський наголосив на необхідності прискорити роботу над проєктом, щоб отримати конкретні результати вже на межі 2026–2027 років.

Проєкт Freyja розвивається в межах ширшої європейської коаліції антибалістичного захисту. У липні лідери дев'яти країн — Данії, Франції, Німеччини, Італії, Нідерландів, Норвегії, Іспанії, Швеції та Великої Британії — погодилися створити інтегровану систему разом з Україною. Система має інтегруватися з іншими елементами ППО за стандартом НАТО Link-16.

Перспективи проєкту виглядають обережно оптимістичними: за оптимальних умов серійне виробництво може розпочатися вже цього місяця, а до кінця року дешевша українська альтернатива Patriot може бути здатною перехоплювати балістичні ракети. Втім, остаточні результати залежатимуть від успішної інтеграції всіх європейських компонентів.

Читайте також