FREYA може з'явитися в Україні швидше за ліцензію на Patriot — експерт

Російські атаки з використанням балістичних ракет змушують Україну шукати нові формати протиповітряної оборони. Одним із перспективних напрямів експерти називають європейський проєкт FREYA, який може бути реалізований швидше, ніж налагодження виробництва американських ракет-перехоплювачів.

Директор із розвитку оборонного підприємства, офіцер Повітряних сил у резерві Анатолій Храпчинський зазначає, що FREYA має відкриту архітектуру, яка дозволяє інтегрувати різні засоби, що вже виробляються в Європі. Це дає змогу застосувати асиметричний підхід до протидії балістичній загрозі.

За словами експерта, Україна вже запропонувала рішення для здешевлення ракети-інтерцептора, яке успішно пройшло випробування в режимі запуску. Наразі потребує доопрацювання головка самонаведення — цю частину роботи можуть взяти на себе європейські партнери.

Швидкість розгортання системи залежатиме від дипломатичних зусиль. Храпчинський наголошує, що більшість компаній, залучених до проєкту, є приватними і зацікавлені у створенні продукту, який можна буде випробувати в реальних бойових умовах. Це додатковий стимул для об'єднання зусиль.

Водночас європейські країни досі не до кінця усвідомлюють загрозу власній безпеці. Храпчинський, який спілкується з міністрами оборони європейських держав, зазначає, що багато хто живе ілюзією, ніби Росія не піде далі України. Тому дипломатія має активніше пояснювати необхідність інвестицій в оборонні технології.

Щодо ліцензії на виробництво ракет до Patriot, то тут ситуація складніша. США планують збільшити виробництво перехоплювачів до 2000 одиниць на рік до 2030 року, залучаючи європейських партнерів. Зокрема, Польща вже виготовляє пускові установки М-903, а Німеччина — ракети PAC-2 та планує випуск PAC-3.

Проте політика стримування США обмежує можливості країн-партнерів. Храпчинський підкреслює, що навіть за умови отримання дозволу, Україні доведеться пройти тривалий шлях від ліцензії до серійного виробництва. У цьому контексті FREYA виглядає більш реалістичним проєктом, оскільки вона менше залежить від американських рішень.

Окремо експерт звертає увагу на зростання кількості російських балістичних запусків. Якщо у травні було зафіксовано 86 ракет, у червні — 96, то у липні цей показник сягнув 126. Росія компенсує дефіцит власних ракет "Іскандер-М" корейськими постачаннями, а також активніше використовує С-400.

За оцінками Храпчинського, ворог може виробляти близько 60 балістичних ракет "Іскандер-М" та 40 ракет С-400 на місяць, додатково до трьох "Цирконів". Це дозволяє здійснювати масовані удари, зокрема по цивільній інфраструктурі. Експерт наголошує, що використання неточних ракет, зокрема корейських, призводить до більшої кількості жертв серед мирного населення.

Ключовим завданням залишається знищення пускових установок та складів зберігання на території Росії. Для цього, за словами Храпчинського, підходять ракети ATACMS, які мають достатню швидкість для оперативного реагування. Водночас він зазначає, що Україна поки що отримує ці засоби у недостатній кількості.