Грузинський НПЗ у Кулеві повністю відмовився від російської нафти

Єдиний грузинський нафтопереробний завод у Кулеві, що належить компанії Black Sea Petroleum, оголосив про повну відмову від російської сировини. Тепер підприємство працюватиме на нафті з Казахстану та Лівії.

Згідно з офіційною заявою компанії, перероблення казахської нафти розпочалося ще на початку липня і триватиме протягом серпня. Паралельно, також із липня, було підписано угоду про постачання сирої нафти з Лівії: перша партія має прибути до Кулева в період з 20 до 30 серпня. Контракт розрахований до кінця 2027 року з можливістю продовження.

У Black Sea Petroleum наголошують, що продовжуватимуть впроваджувати план диверсифікації сировини та співпрацювати з Європейською Комісією й іншими відповідними органами, надаючи перевірені докази прогресу.

Кроки компанії узгоджуються з позицією європейських регуляторів. 24 липня Європейська Комісія підтвердила, що перебуває в активній комунікації з підприємством. У ЄК пояснили, що заводу надали шестимісячний перехідний період саме для того, щоб він зміг диверсифікувати джерела постачання та відмовитися від російської нафти.

Передувало цьому рішення Європейського Союзу, який у липні 2026 року вперше застосував санкції проти грузинського НПЗ у Кулеві через перероблення російської сирої нафти. За даними аналітичного центру CREA, з жовтня до травня 2026 року завод отримав щонайменше шість партій російської нафти, а вироблені нафтопродукти експортувалися, зокрема, до Іспанії та Болгарії.

Міністерство закордонних справ Грузії висловило стурбованість внесенням підприємства до санкційного списку та заявило про готовність співпрацювати з інституціями ЄС, ділячись усією необхідною інформацією.

Очікується, що перехід на неросійську сировину дозволить заводу уникнути подальших обмежень і зберегти експортні ринки. Рішення Black Sea Petroleum демонструє, як санкційний тиск може стимулювати зміну логістичних ланцюгів у регіоні.