Грибний кооператив на Буковині: як карпатський ліс годує село і виходить на світові ринки

У селі Сергії на Буковині понад десять років працює кооператив, який займається заготівлею та переробкою дикорослих грибів і ягід. Місцеві мешканці здають сюди білі гриби, лисички, підберезники, маслюки, опеньки, їжовики та навіть трюфелі, які шукають під землею за допомогою спеціально навчених собак.

За день заготівельники можуть заробити від однієї до двох тисяч гривень. Щороку кооператив виплачує місцевим жителям приблизно 20 мільйонів гривень, а обсяги заготівлі сягають 300 тонн продукції. Засновник кооперативу Сергій Терен наголошує: для багатьох це можливість мати роботу поруч із домом, а для частини — додатковий заробіток, що дозволяє не їхати на заробітки за кордон. До роботи долучаються люди з інвалідністю, багатодітні родини, переселенці.

Після початку повномасштабної війни кількість заготівельників скоротилася, особливо серед чоловіків, тому до процесу активніше залучають жінок і молодь. Виробництво працює цілий рік: коли сезон у лісі завершується, продукцію переробляють, сушать та маринують. Кооператив співпрацює з партнерами на Волині, Закарпатті та Івано-Франківщині, щоб закривати потреби замовлень.

Окрім свіжих і заморожених грибів, тут виготовляють мариновану продукцію на замовлення на заводі в Закарпатті. Для збереження якості використовують камери шокової заморозки з температурою від -22 до -25 градусів. За день підприємство може випускати 200–300 коробок готової продукції, а за сезон переробляє від 150 до 300 тонн грибів та ягід.

Близько половини продукції експортують. Першими закордонними партнерами стали польські компанії, згодом з'явилися покупці у США, які полюбили лисички. Південна Корея зацікавилася їжовиком строкатим: за один сезон туди відправили близько 250 тонн цього гриба. Окремий напрям — Ізраїль, куди постачають сушені гриби та заморожені ягоди; для цього підприємство отримало сертифікат кошерності.

Кооператив приділяє велику увагу якості. Продукція проходить лабораторні перевірки, зокрема на вміст радіонуклідів. Як згадує Сергій Терен, на початку експортної діяльності був випадок, коли партію сушених лисичок довелося утилізувати через перевищення радіації — продукцію докупили за оголошенням в інтернеті. Після цього контроль посилили.

Цьогоріч завдяки гранту FAO на шість мільйонів гривень кооператив модернізував виробництво: закупив обладнання для миття, сушіння та заморозки, а також встановив сонячну електростанцію потужністю 100 кіловат. Це дозволяє повністю забезпечувати себе електроенергією та працювати під час відключень. Тепер машина вимиває пів тонни продукції за пів години — раніше на це йшов цілий день роботи п'ятьох людей.

У планах кооперативу — розширювати асортимент. Зокрема, розглядають створення готового продукту: заморожених грибів у сметані, які можна було б просто розігріти. За словами менеджера з експорту Юрія Фокшека, зупинятися не можна, бо з'являються конкуренти.