ICC Ukraine: експорт брухту можливий лише за доведеного профіциту

Українська металургія сьогодні працює в умовах російських атак, перебоїв з енергетикою, складної логістики та високої собівартості. Саме тому металобрухт, на думку президента Українського національного комітету Міжнародної Торгової Палати ICC Ukraine Володимира Щелкунова, слід розглядати не просто як товар, а як ресурс для виробництва продукції з доданою вартістю всередині країни.

«Коли тонна брухту залишається в Україні, вона стає частиною виробництва сталі та іншої металопродукції. Формуються зарплати, податки, транспортні та енергетичні платежі, працюють суміжні підприємства, створюється експортна виручка», — наводить його слова пресслужба.

За логікою Щелкунова, сам експорт не є проблемою як таким. Але держава має оцінювати не лише прибуток окремих експортерів, а й сукупний ефект для економіки. Тому перед переглядом чинних обмежень уряду варто з'ясувати, скільки брухту фактично утворюється в країні, які потреби внутрішньої металургії, які запаси вже накопичені та чи існує доведений профіцит. Лише за наявності надлишкових обсягів можна говорити про можливість їх вивезення.

Окремо президент ICC Ukraine звертає увагу на бюджетний бік питання. На його думку, оцінюючи експорт, слід враховувати не тільки можливі митні надходження, а й податки металургійних підприємств, зарплати, внески, транспортні та енергетичні платежі, а також валютну виручку від експорту готової продукції.

«Теза "відкриємо експорт і бізнес заробить" мене не переконує. Мене цікавить інше: скільки від цього заробить Україна?» — зазначає Щелкунов.

Ще один ризик, на який він вказує, — непрозорі транзитні та посередницькі операції через країни ЄС. Держава, на його переконання, має бачити кінцевого покупця, реальну ціну, маршрут товару, ланцюг перепродажів і пов'язаних осіб.

Щелкунов визнає, що не кожна транзитна операція є незаконною. Але якщо основна маржа від українського ресурсу формується за кордоном, а бюджет і промисловість в Україні втрачають, такі операції мають бути предметом особливої уваги контролюючих органів. Відтак подальша модель регулювання, на його думку, має одночасно захищати бюджет, підтримувати заготівельну галузь і гарантувати металургійним підприємствам доступ до сировини.

«Жодного масштабного відкриття експорту металобрухту без доведеного профіциту, повного економічного розрахунку, прозорого контролю за експортними операціями та гарантованого забезпечення потреб української металургії», — підсумував він.

Наразі активізувався рух щодо відкриття експорту брухту. За оцінками народних депутатів, через «сірі» схеми державний бюджет щороку втрачав мінімум 3 млрд грн. Йдеться про те, що брухт вивозили через країни ЄС, переважно до Польщі, де не потрібно платити мито у 160 євро за тонну, а вже звідти продавали до Туреччини.