«Метінвест»: запасу міцності в металургії практично не лишилося

Українські металургійні підприємства підійшли до межі, коли подальша робота галузі залежить від зовнішньої підтримки. Операційний директор Групи «Метінвест» Олександр Мироненко описав сукупність чинників, що тиснуть на виробництво.
Запас фінансової стійкості, накопичений металургійними компаніями до повномасштабної війни, вичерпано. Про це в інтерв'ю Forbes Ukraine заявив операційний директор Групи «Метінвест» Олександр Мироненко. «У 2022–2023 роках компанія мала запас міцності, створений у довоєнні роки. Сьогодні запасу міцності вже немає. Не тільки у нас, у жодної компанії. Без державної підтримки, без допомоги іноземних партнерів ми просто не випливемо», – наводить його слова джерело.
На українських активах групи нині працюють Центральний та Північний гірничо-збагачувальні комбінати, причому приблизно наполовину своєї потужності. Південний ГЗК не працює через закриття портів, а Інгулецький ГЗК законсервовано – причиною названо високу вартість електроенергії. У цих умовах компанія готує скорочення витрат і персоналу, насамперед адміністративного.
«Запоріжсталь» і «Каметсталь» відновлюються після серпневих і вересневих атак. Внаслідок обстрілів компанія втратила 13 працівників, ще понад 40 дістали поранення. Коли виробництво вдасться відновити повністю, наразі невідомо.
Серед ключових причин кризи Мироненко називає блокаду морських портів. За його словами, без відновлення морського експорту навіть відбудовані підприємства не зможуть завантажити потужності. Лише з експорту залізорудної продукції через порти випало близько 1,5 млн тонн на місяць. До того ж після втрати власної сировинної бази компанія щомісяця імпортує близько 250 тис. тонн коксівного вугілля, а переорієнтація логістики через Польщу та Констанцу здорожчила її на 50–60%.
Через закриття портів головним доступним зовнішнім ринком фактично залишився ЄС, але там діють квоти та механізм CBAM. За оцінкою Мироненка, квоти дають змогу експортувати лише близько половини торішнього обсягу. Водночас лише за рік собівартість виробництва «Метінвесту» зросла приблизно на 30% – переважно через логістику та електроенергію.
Операційний директор групи вважає, що держава має створити для промисловості механізми відновлення після російських ударів, аналогічні тим, що вже діють для інших галузей. «Якщо для енергетики є фонди, які передбачають певне фінансування на відновлення після ударів, то для металургів або для інших галузей таких фондів немає взагалі, і ніхто їх не обговорює. Подібні фонди мають бути, тому що металургія - це велика експортоорієнтована галузь, яка завжди надійно сплачувала податки», – зауважив він.
За підсумками 2022–2025 років «Метінвест» інвестував у розвиток підприємств 43,6 млрд грн і сплатив понад 82,2 млрд грн податків. Від початку війни компанія спрямувала понад 10 млрд грн на допомогу Україні та її громадянам, зокрема 7,3 млрд грн – на потреби Сил оборони в межах ініціативи «Сталевий Фронт». Підприємства групи також налагодили випуск продукції для фронту, зокрема засобів захисту для військових і техніки.
Якщо морський експорт не відновиться, а державні механізми підтримки не з'являться, галузь може втратити значну частину виробничого потенціалу – про це попереджає і керівництво групи. Наскільки швидко вдасться розв'язати питання портів, логістики та енергопостачання, залежатиме від того, чи збережуть українські металурги здатність працювати на зовнішніх ринках у середньостроковій перспективі.
Читайте також
Ще в розділі «Податки»
- Ринок лобіювання в Україні: зростання активності та перші великі контракти
- Штрафи за звіти до ТЦК: понад 7 млн грн за пів року
- Демографічна криза в Україні: бізнес закликає до системних дій
- У Вінниці підприємство з продажу техніки ухилилося від сплати 7,6 млн грн податків
- «Шахтар» здолав «Карпати» у центральному матчі туру УПЛ







