Мінфін відклав 39 млрд грн капітальних видатків: що стоїть за перенесенням на грудень

Про це 17 вересня в подкасті «Хроніки економіки» повідомила голова Бюджетного комітету Верховної Ради Роксолана Підласа. За її словами, Мінфін вніс зміни до розпису державного бюджету й переніс частину видатків вересня, жовтня та листопада на грудень.

Ідеться насамперед про капітальні статті: будівництво й реконструкцію лікарень, зведення укриттів у лікарнях і школах, захист енергетики та будівництво соціального житла. Підтверджено, що затримка торкнулася також видатків на реалізацію «планів стійкості» та підготовку енергетики до зими.

«Мінфін вніс зміни до розпису державного бюджету і відклав деякі видатки вересня, жовтня і листопада на грудень. В першу чергу це капітальні видатки: будівництво і реконструкція, в тому числі лікарень; це будівництво укриттів в лікарнях і школах; захист енергетики; будівництво соціального житла тощо», — зазначила голова Бюджетного комітету.

Соціальні видатки уряд наразі продовжує фінансувати, зокрема зарплати працівникам бюджетної сфери. Водночас загальна ситуація з бюджетом залишається напруженою. Підласа уточнила, що перенесення капітальних видатків на грудень фактично означає: цього року вони можуть взагалі не бути профінансовані.

«Але, коли ми говоримо про капітальні видатки, то ми розуміємо, що відкладення їх на грудень означає, що у цьому році вони взагалі не будуть профінансовані, тому що це просто неможливо буде зробити», — додала вона.

Причина дефіциту коштів — несвоєчасне виконання урядом і парламентом зобов'язань у межах програм міжнародної фінансової допомоги. Показовий приклад: законопроєкт про скасування пільги на безмитне ввезення міжнародних посилок Рада мала ухвалити в цілому до кінця серпня, щоб у середині вересня отримати транш від ЄС. Натомість документ ухвалили лише в середині вересня.

«Однак ми ухвалили законопроєкт в середині вересня, тобто у кращому разі гроші прийдуть вкінці жовтня - на 2 місяці пізніше. Але на ці гроші були розраховані видатки», — підкреслила Підласа.

На 2026 рік було передбачено залучити 50,8 млрд дол. міжнародного фінансування, проте через затримки з виконанням вимог Україна отримала лише близько 21 млрд дол. Тобто більша частина запланованих у бюджеті надходжень досі не надійшла.

Ще 10 вересня міністр фінансів, коментуючи необхідність ухвалення парламентом непопулярних реформ, прописаних у програмах співпраці з МВФ та ЄС, заявив, що вже почав обмежувати окремі видатки. «Ми вимушено застосовуємо заходи із обмеження видатків», — сказав він на засіданні комітету Верховної Ради з питань фінансів. Міністр додав, що сподівається уникнути затримок із виплатою зарплат, адже це стало б фінансовою катастрофою, проте така ймовірність існує.

Отже, перенесення капітальних видатків на кінець року є не стільки бюджетним маневром, скільки наслідком розриву між графіком реформ і графіком надходження зовнішнього фінансування. Якщо затримки з ухваленням донорських вимог збережуться, частина капітальних проєктів цього року, ймовірно, залишиться без фінансування, а тиск на видаткову частину бюджету збережеться й надалі.