Квоти ЄС для української сталі: ризик закріпити воєнні обсяги на роки

Євросоюз розподіляє між країнами загальний імпорт сталі обсягом близько 18 млн тонн, і для України в цьому розподілі передбачено приблизно 600 тис. тонн. В «Метінвесті» вважають, що орієнтація на поточні, знижені через війну показники може зафіксувати занижену квоту на тривалий строк.
Європейський Союз готує обмеження на загальний імпорт сталі обсягом приблизно 18 млн тонн, які розподілять між країнами-постачальниками через квоти. Для України передбачено орієнтовно 600 тис. тонн. Про це в інтерв'ю польському порталу Strefa Biznesu розповів керівник офісу генерального директора «Метінвесту» Олександр Водовіз.
За його словами, російські атаки пошкодили та зупинили «Запоріжсталь», «Каметсталь» та інші підприємства галузі. Повернути металургійні потужності до роботи коштує дорого: тривала пауза в роботі печей, енергетичної та іншої інфраструктури ускладнює наступний запуск.
Ключове питання — не поточний розподіл, а майбутній перегляд української квоти. У грудні ЄС оцінюватиме обсяги постачань за попередні шість місяців. Через удари та зупинку підприємств ці цифри можуть виявитися нижчими за довоєнні. Як наслідок, на думку Водовіза, є ризик, що занижена квота закріпиться за Україною на 5–10 років.
«В Україні війна. Ми думаємо не про те, як конкурувати, а про те, як вижити», – зазначив представник «Метінвесту».
Обмеження вже позначаються на виробничих ланцюжках українських компаній у ЄС. Придбаний «Метінвестом» трубний завод у Румунії мав отримувати листовий прокат із «Запоріжсталі». Через перебої з постачаннями підприємство працює з меншим завантаженням, а за дефіциту сировини, за словами Водовіза, може зупинитися.
Окрема тема — застосування CBAM, механізму вуглецевого коригування ЄС. У «Метінвесті» переконані, що для українських виробників слід враховувати умови війни та обмежені можливості фінансувати декарбонізацію.
«Ми готові скорочувати викиди, але наразі не маємо на це коштів», – сказав Водовіз, закликавши розглянути тимчасовий спеціальний режим для України.
Скорочення металургії позначається і на державних фінансах. До повномасштабної війни галузь була серед найбільших платників податків, а сукупні бюджетні надходження від неї та суміжних секторів сягали близько 200 млрд грн. Падіння виробництва, за словами Водовіза, впливатиме на бюджетні надходження та на потребу країни у зовнішньому фінансуванні.
Саме тому в «Метінвесті» закликають під час перегляду квот брати до уваги історичні обсяги українських поставок і умови воєнного часу, а не лише поточні показники виробництва. Збереження виробничої бази та доступу до ринку ЄС Водовіз називає одним із головних завдань для галузі, адже від цього залежатимуть можливості її відновлення після війни.
Наразі остаточні параметри квот і рішення щодо перегляду ще не ухвалені, тож вплив нових обмежень на український експорт сталі можна буде оцінити лише після відповідних рішень ЄС.
Читайте також
Ще в розділі «Валюта»
- Миколаївщина: 7% соняшнику та виклики продовольчої безпеки України
- СБУ інкримінує організацію терактів на Чернігівщині: підозрюваний — колишній працівник «Пожмашини»
- Кіровоградщина: 2% світового титану та перспективи розширення видобутку
- Огляд технологій водопідготовки на промислових підприємствах
- Удари по НПЗ та аеродрому: що відомо про нічні атаки 2 серпня






