Квоти ЄС на сталь: українська металургія ризикує зафіксувати падіння на роки

Українська металургійна галузь опинилася між двома чинниками тиску: пошкодженням виробничих потужностей унаслідок російських атак і новими торговельними обмеженнями з боку Європейського Союзу. Про це в інтерв'ю польському порталу Strefa Biznesu розповів керівник офісу генерального директора Групи «Метінвест» Олександр Водовіз.

За його словами, йдеться вже не про конкурентоспроможність, а про виживання галузі. Після серії ударів значних пошкоджень і зупинок зазнали «Запоріжсталь», «Каметсталь» та інші великі виробничі майданчики. Водовіз наголосив, що металургійні підприємства не можна просто зупинити на тривалий час, а потім повернути до роботи без значних витрат: пошкодження печей, енергетичної та іншої інфраструктури потребують складного й дорогого відновлення.

Паралельно галузь стикається з обмеженнями на своєму ключовому ринку. ЄС планує обмежити загальний імпорт сталі приблизно на рівні 18 млн тонн, розподіляючи цей обсяг між країнами через квоти. Для України передбачено близько 600 тис. тонн. У «Метінвесті» вважають такий розподіл несправедливим з огляду на умови роботи української промисловості.

«В Україні війна. Ми думаємо не про те, як конкурувати, а про те, як вижити», – зауважив Водовіз.

Окреме занепокоєння викликає майбутній перегляд квот. За словами Водовіза, у грудні ЄС оцінюватиме обсяги українських поставок за попередні шість місяців і на цій основі визначатиме подальші умови. Через російські удари та зупинку підприємств експорт у цей період закономірно буде нижчим. Якщо ці показники використають як базу, попереджає представник компанії, занижені квоти можуть закріпитися на тривалий період — до 5–10 років.

Наслідки обмежень уже відчутні й за межами України. «Метінвест» придбав трубний завод у Румунії, який мав отримувати листовий прокат із «Запоріжсталі». Через квоти та проблеми з виробництвом в Україні підприємство працює з меншим завантаженням і, за словами Водовіза, за дефіциту сировини може просто зупинитися.

Додатковий виклик — європейський вуглецевий механізм CBAM. У «Метінвесті» вважають, що його застосування до українських підприємств має враховувати воєнні умови та відсутність доступу до тих самих програм декарбонізації, якими користуються виробники ЄС.

«Ми готові скорочувати викиди, але наразі не маємо на це коштів», – зазначив Водовіз і закликав розглянути тимчасовий спеціальний режим для України.

Він також наголосив, що збереження української металургії відповідає інтересам самого Євросоюзу: галузь забезпечує робочі місця, податки та експортну виручку, а її подальше скорочення збільшуватиме потребу України у зовнішній фінансовій підтримці.

До повномасштабної війни металургія була одним із найбільших платників податків в Україні, а загальні бюджетні надходження від галузі та пов'язаних секторів сягали близько 200 млрд грн. Тому в «Метінвесті» закликали Брюссель під час перегляду квот не брати за основу лише поточні обсяги виробництва, штучно знижені російськими ударами, а врахувати історичні поставки України та особливі умови воєнного часу. Ключовим завданням галузі Водовіз назвав збереження виробничої бази та доступу до ринку ЄС, оскільки без цього післявоєнне відновлення української металургії буде значно складнішим.

За 2022–2025 роки «Метінвест» інвестував у розвиток підприємств 43,6 млрд грн і сплатив понад 82,2 млрд грн податків. Від початку війни компанія спрямувала понад 10 млрд грн на допомогу Україні та її громадянам, з яких 7,3 млрд грн — на потреби Сил оборони в межах ініціативи «Сталевий Фронт». Підприємства компанії також налагодили випуск продукції для фронту, зокрема засобів захисту для військових і техніки.