Китай окреслює "червоні лінії" перед переговорами з ЄС та США

Пекін посилює риторику на захист своєї економічної політики, яка пріоритезує розвиток промисловості над внутрішнім споживанням. Це відбувається на тлі підготовки до переговорів із Брюсселем та Вашингтоном, що мають відбутися цього року. Зокрема, лідери КНР і США планують низку особистих зустрічей, а Євросоюз визначив жовтневий дедлайн для врегулювання суперечок.

Західні партнери критикують китайську модель як меркантилістську, що суперечить глобальним торговим правилам. На їхню думку, штучне стимулювання виробництва призводить до надлишку дешевих товарів на світових ринках і послаблює промисловість інших країн. Проте останні сигнали з Пекіна вказують на відсутність намірів змінювати підхід.

На засіданні високопоставлених керівників Комуністичної партії у четвер було підтверджено курс на цілеспрямовану підтримку промисловості, а не на стимулювання споживчого попиту. Міністерство торгівлі КНР у своєму документі відкинуло звинувачення у надмірному виробництві, назвавши їх такими, що ґрунтуються на "логічних недоліках" та "прихованих мотивах". Теоретичний журнал партії Qiushi також виправдовував низький рівень споживання, називаючи його історично виправданим для моделі розвитку, що наздоганяє.

За словами Сюй Тяньченя, старшого економіста Economist Intelligence Unit, такі заяви не дають прямої відповіді Заходу, але надсилають два сигнали. Перший — сподівання на краще розуміння китайської позиції, що допоможе в переговорах. Другий — демонстрація "червоних ліній". Він зазначив, що міністерство торгівлі чітко дало зрозуміти: Китай не приймає дискримінаційних заходів проти своїх фірм та продукції.

Пекін наполягає, що його економічна модель відповідає потребам країни, яка все ще наздоганяє розвинені економіки. Китайські товари стають не лише дешевшими, але й якіснішими, а інвестиції в технології можуть принести користь усьому світу. Прем'єр-міністр Лі Цян цього місяця представив китайський експорт як "можливість 2.0" для глобальної економіки, відкидаючи попередження про "китайський шок".

Однак, як зазначає Есвар Прасад, професор Корнельського університету та колишній директор з Китаю в МВФ, цей наратив не знаходить відгуку в країнах-імпортерах. Він підкреслює, що сильна залежність Китаю від експорту через слабкий внутрішній попит ускладнює сприйняття китайського експорту як подарунка для світових споживачів.

Минулорічна спроба США посилити тиск на Китай за допомогою мит понад 100% не досягла мети. Пекін використав своє домінування у виробництві рідкісноземельних елементів, щоб повернути стратегічні позиції. Тепер ЄС, чий торговельний дефіцит із Китаєм минулого року сягав у середньому 1 мільярда доларів на день, впроваджує власні захисні заходи. Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц також розкритикував Пекін за підтримку заниженого курсу валюти.

Аналітики вважають, що останні заяви Китаю свідчать про зростаючу впевненість у здатності врегулювати суперечки без значних поступок. Алісія Гарсія-Ерреро з Natixis зазначає, що епізод із американськими митами надав зразок керованої взаємодії, який Пекін застосовує і до Європи, по суті виграючи час. Вона додає, що позиції Пекіна виглядають більш впевненими та чітко сформульованими, ніж рік чи два тому.