Логістика після удару: чи врятує бізнес державна підтримка

Нічна атака 5 серпня завдала нищівного удару по складській інфраструктурі України. У Києві та області зруйновано щонайменше десять великих логістичних об'єктів, серед яких розподільчі центри Rozetka, Епіцентр, "Нової пошти", а також склади мереж PUMA, Toyota, INTERTOP, NOVUS, LIQUI MOLY та "Сільпо". Найбільший склад Rozetka у Броварах відновленню не підлягає, а виробництво на заводі "Epicentr Ceramic Corporation" повністю зупинено. Співвласник Rozetka Владислав Чечоткін оцінив прямі втрати компанії в мільярди гривень, назвавши цей удар найбільшим за всю історію підприємства.

Прем'єр-міністр Сергій Корецький після зустрічі з представниками бізнесу заявив про підготовку рішень для забезпечення безперервної роботи підприємств. За його словами, планується окрема нарада з НБУ, банками та міністерствами щодо механізмів кредитної підтримки, а також опрацювання питань децентралізації міжнародної логістики, розширення митного коридору та страхування воєнних ризиків. "Стандартні підходи в умовах війни не працюють — потрібні швидкі та нестандартні", — підкреслив він.

Однак бізнес уже має досвід взаємодії з державними програмами компенсацій, і цей досвід неоднозначний. З 1 грудня 2025 року діє порядок часткової компенсації вартості знищеного або пошкодженого майна та страхових премій за договорами страхування від воєнних ризиків, затверджений постановою КМУ №1541. Пізніше уряд удосконалив механізм, і зміни поширюються на майно, пошкоджене з 1 січня 2026 року. За даними прем'єр-міністра Юлії Свириденко, станом на 30 січня в роботі вже перебувають перші п'ять заявок. Втім, підприємці, які намагалися скористатися програмою, скаржаться: паперів багато, а грошей немає.

Окремо бізнес порушує питання податкового навантаження. Після втрати майна підприємства змушені пояснювати податковій, куди зник прибуток, навіть маючи довідку Торгово-промислової палати про форс-мажор. З огляду на право податкової списувати кошти з рахунків та автоматичні щогодинні перевірки, постраждалі компанії ризикують втратити останні обігові кошти ще до початку відбудови.

Єдина конкретна обіцянка прем'єра — надання бізнесу пріоритетного доступу до державних приміщень для розосередження складських потужностей. Міністерству економіки, АРМА та Фонду держмайна доручено у триденний строк підготувати перелік таких об'єктів. Проте умови передачі та джерела фінансування для заповнення цих складів не озвучені.

Представники бізнесу, зокрема Чечоткін, пропонують конкретні механізми: доступніше страхування воєнних ризиків із більшими лімітами, податкові пільги на період відбудови, пільгові кредити та спрощення правил для приватної протиповітряної оборони. Чинне регулювання настільки ускладнене, що скористатися ним бізнес практично не може. Чи будуть ці пропозиції почуті, залежатиме від подальших кроків уряду.

Показовою є реакція Епіцентру: виробництво керамічної продукції тимчасово переноситься на два закордонні підприємства компанії, паралельно триває підготовка до запуску ще одного заводу в Україні. Це означає скорочення робочих місць, зменшення податкових надходжень і послаблення економічного тилу. Наслідки такого рішення можуть відчутися вже в найближчі місяці, якщо держава не запропонує бізнесу дієвих стимулів залишатися в країні.