Металурги просять прискорити захист ринку від турецької сталі з російської сировини

Українські металурги звертаються до влади з вимогою активізувати антидемпінгові розслідування щодо імпорту сталі з Туреччини. Як заявив голова Федерації металургів України Сергій Біленький, цінова перевага турецьких виробників значною мірою формується завдяки використанню російських напівфабрикатів, що дозволяє їм продавати продукцію на українському ринку за цінами, недосяжними для місцевих заводів.

За даними федерації, Туреччина залишається найбільшим покупцем російської металургійної продукції. У 2025 році обсяг експорту чорних металів з РФ до цієї країни зріс на 42% — до $3,3 млрд. Зокрема, постачання слябів збільшилося на 22%, квадратної заготовки — на 50%, а чавуну — на 83%. Частка російської продукції у турецькому імпорті сягнула 78% у сегменті чавуну, 52% — слябів та 44% — квадратної заготовки.

«Дешеві російські напівфабрикати дають турецьким виробникам значну перевагу в собівартості. Після переробки ця продукція потрапляє на український ринок уже як турецька і продається за цінами, з якими наші підприємства не можуть конкурувати в рівних умовах», — наголосив Біленький.

Загалом турецька металопродукція займає понад 60% у структурі імпорту сталі в Україну. Лише трубної продукції у 2022–2025 роках було ввезено 131 тис. тонн, причому щорічні обсяги після початку повномасштабної війни зросли у 2–3 рази. Нині турецькі труби контролюють близько 10–15% внутрішнього ринку, що позначається на виробництві, продажах та фінансовому стані українських підприємств.

«Українські заводи працюють в умовах високих цін на електроенергію, кадрового дефіциту, складної логістики та воєнних ризиків. Додатковий тиск дешевого імпорту, виготовленого з російської сировини, створює пряму загрозу для роботи підприємств і промислових регіонів», — зазначив голова ФМУ.

Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі вже відкрила антидемпінгове розслідування щодо сталевих зварних труб із Туреччини, однак процедура може тривати понад рік. Федерація наполягає на запровадженні попередніх антидемпінгових мит та механізму контролю походження металу за принципом melt and pour, який діє в ЄС.

Додатковим чинником тиску може стати посилення захисних заходів з боку Євросоюзу. За оцінками галузі, експорт турецької сталі до Європи здатний скоротитися на 50–60%, що підвищує ризик перенаправлення цих обсягів на український ринок. «Якщо Євросоюз обмежує турецький імпорт, надлишкові обсяги шукатимуть інші ринки збуту. Україна має заздалегідь захистити власних виробників, інакше частина цієї продукції буде перенаправлена до нас», — підсумував Сергій Біленький.