Пауза в оборонних закупівлях: виробники без контрактів, фронт — без зброї

Виконавчий директор Ради збройових України Ігор Федірко заявив, що пауза в контрактуванні виникла через те, що Міністерство оборони з червня 2026 року не може запустити нову модель закупівель. За його словами, підприємства оборонної промисловості вже відчувають брак державних замовлень, а виробничі потужності, створені під час повномасштабної війни, не отримують необхідного завантаження.

Міноборони переводить закупівлі від прямих контрактів до конкурентних тендерних процедур. Цей підхід, як зазначає Федірко, відповідає європейській практиці, однак тендер — лише інструмент. Для його проведення Агенція оборонних закупівель ДОТ має отримати чіткі та затверджені тактико-технічні характеристики (ТТХ) виробів.

Нова модель передбачає, що центри компетенцій у системі Міноборони формують ТТХ, АОЗ проводить закупівлі, а ГУ ДГЯ контролює якість продукції. Проте, за словами експерта, система досі не запрацювала. Від кінця лютого, коли було оголошено про створення центрів компетенцій, минуло понад п'ять місяців, але для наявної номенклатури розроблено недостатньо характеристик.

«Без готових ТТХ Агенція оборонних закупівель фізично не може оголосити тендери. Тому звинувачувати АОЗ у тому, що вона не проводить процедури, для яких їй не передали затверджені вимоги, — щонайменше нечесно», — наголосив Федірко.

Наслідки вже помітні: значні кошти, виділені на оборону, не перетворюються на нові контракти з необхідною швидкістю. Компанії фактично опинилися на паузі. Це не лише фінансові втрати, а й прямий ризик для спроможності армії отримувати озброєння.

Федірко пояснив, що для складних виробів закупівля комплектуючих може тривати близько трьох місяців, ще кілька місяців потрібно на виробництво, випробування та передачу готової продукції. Тому пауза сьогодні означає реальний розрив постачань через пів року.

Експерт закликав Міноборони негайно відновити темпи контрактування: перерозподілити частину фінансового ресурсу на критично необхідну номенклатуру, посилити центри компетенцій, встановити чіткі строки та відповідальних за розроблення ТТХ, а також прискорити оголошення закупівель за вже готовими характеристиками.

«Ціна цієї паузи — зброя, якої може не отримати фронт. Виробничі лінії, які можуть зупинитися. Інженери та робітники, яких можуть втратити підприємства. І ще пів року, яких під час цієї війни в нас просто немає», — резюмував Федірко.