Чому відмова передати Україні ліцензію на Patriot мало що змінює: аналіз

Дискусія про можливість передачі Україні ліцензії на виробництво ракет-перехоплювачів до системи Patriot триває, однак практичні наслідки цього процесу для Києва у найближчій перспективі залишатимуться мінімальними. Адміністрація президента США Дональда Трампа поки що лише декларує наміри, а сама робота над проєктом перебуває на початковій стадії.

Помічник міністра оборони США з виробничої політики, який також тимчасово виконує обов’язки помічника з питань міжнародного співробітництва у сфері озброєнь, Майкл Каденацці повідомив, що проєкт зараз перебуває на етапі опрацювання варіантів реалізації та підготовки плану. До роботи залучені Сухопутні війська США, Агентство зі співробітництва у сфері оборонної безпеки (DSCA), Адміністрація з безпеки оборонних технологій (DTSA) та представники оборонної промисловості.

«Думаю, нам ще потрібно пройти довгий шлях, щоб формалізувати цей процес. Але вже зараз ведеться масштабна, належно забезпечена ресурсами робота, і є тверде зобов’язання виконати поставлене президентом завдання щодо підготовки відповідного плану», — зазначив Каденацці.

Найбільш тривалим етапом, за його словами, стане перевірка та сертифікація українського ланцюга постачання для виробництва ракет PAC-3. Він пояснив, що кількість інженерів, які володіють необхідними знаннями, обмежена, як і перелік уже сертифікованих компонентів. Пошук постачальників, що відповідають усім вимогам, потребує часу.

Окремо посадовець звернув увагу на можливий сценарій передачі ліцензії на спрощену та дешевшу версію PAC-3. У такому разі процес сертифікації може стати ще складнішим через необхідність додаткових інженерних робіт, щоб гарантувати надійність ракети з дешевшими компонентами від нових постачальників.

Експертні оцінки свідчать, що навіть за умови відсутності штучних затримок із боку американської адміністрації, запуск виробництва розтягнеться на три-шість років. Термін залежатиме від того, чи розгортатиметься виробництво в Україні, чи на вже існуючому заводі в Німеччині, де планується випуск простішої модифікації PAC-2.

Окремою проблемою залишається брак кваліфікованих кадрів в українській оборонній галузі. Як зазначають аналітики, сертифікацію американської сторони, ймовірно, зможе пройти лише один український виробник, а стан технічної культури та наявність профільних інженерів залишають бажати кращого.

Паралельно Україна розвиває альтернативні напрями. 13 липня у Парижі Україна та ще дев’ять європейських країн підписали декларацію про створення Антибалістичної коаліції, у межах якої реалізовуватиметься проєкт оборонного антибалістичного щита Freyja. Українська сторона у цьому проєкті відповідає за ракету-перехоплювач FP-7.x виробництва Fire Point, тоді як партнери забезпечують радари, командні центри та інші компоненти. Відкрита архітектура системи має зменшити залежність від рішень окремих політиків.

Очікується, що прототип Freyja може бути представлений у першій половині 2027 року, тоді ж можуть з’явитися перші практичні результати з перехоплення. Таким чином, перспективи створення європейського антибалістичного щита для України виглядають реалістичнішими, ніж очікування на ліцензійне виробництво американських ракет.