Пекін окреслює межі перед торговельними переговорами із Заходом

Китайське керівництво активно захищає економічну модель, що передбачає спрямування ресурсів у заводи, інфраструктуру та високотехнологічні сектори. Цей підхід, який демонструє швидке зростання комерційної космічної галузі Китаю, використовується для посилення конкуренції зі Сполученими Штатами. Внутрішнє споживання залишається менш пріоритетним напрямом, що аналітики вважають свідченням зростання впевненості Пекіна перед майбутніми переговорами з ЄС та США.

Західні країни називають економічну політику Пекіна меркантилістською та такою, що не відповідає принципам збалансованої світової торгівлі. Їхнє занепокоєння посилилося через торговельний профіцит Китаю, який перевищив один трильйон доларів. Водночас Брюссель встановив для Пекіна термін до жовтня для врегулювання торговельних суперечок, а президенти США та Китаю планують провести нові особисті зустрічі.

Однак засідання найвищого керівництва Комуністичної партії Китаю минулого четверга продемонструвало незмінність економічного курсу. Учасники закликали до цільової підтримки окремих секторів, не пропонуючи стимулювання споживання чи структурних перетворень. За кілька днів до цього Міністерство торгівлі Китаю оприлюднило позиційний документ, у якому звинуватило західні країни у протекціонізмі та відкинуло звинувачення у штучному перенасиченні світового ринку.

Старший економіст Economist Intelligence Unit Сюй Тяньчень зазначив, що такі повідомлення мають два політичні сигнали. Перший полягає у прагненні пояснити партнерам походження китайської економічної моделі, що може допомогти під час переговорів. Другий сигнал – встановлення чіткої межі: Пекін дає зрозуміти, які вимоги вважає неприйнятними. За словами Сюя, документ Міністерства торгівлі показав, що Китай не погоджується з дискримінаційними заходами проти своїх підприємств і товарів, і це є однією з головних "червоних ліній".

Минулого року Вашингтон намагався посилити тиск на Китай тарифами, що перевищували 100%, але ця політика не дала очікуваного результату. Пекін використав своє домінування у виробництві рідкісноземельних матеріалів, щоб відновити стратегічні позиції. Тепер окрему політику захисту свого ринку розробляє ЄС, торговельний дефіцит якого з Китаєм торік у середньому становив близько одного мільярда доларів на день. Брюссель планує ширше використовувати внутрішні державні закупівлі для підтримки європейських виробників.

Підтримка Китаєм стратегічних технологій уже посилила торговельне протистояння із США. Адміністрація Дональда Трампа заборонила імпорт нових китайських людиноподібних і чотириногих роботів, а також підключених до мережі енергетичних інверторів, пояснивши це ризиками кібератак та залежності американської ШІ-інфраструктури від обладнання з КНР.