Пільговий лізинг для ОПК: перші 26 угод на 91,2 млн грн

Виробники зброї та військової техніки почали отримувати промислове обладнання за державною програмою пільгового лізингу. Перші 26 підписаних договорів охоплюють загальну суму 91,2 млн грн.

За умовами програми, кінцева ставка для виробника становить 5% річних, а решту відсотків лізингодавцю відшкодовує держава. Одна угода може передбачати фінансування до 500 млн грн, а її максимальний строк сягає 5 років. Договір також дозволяє відстрочити платежі до 12 місяців: це дає підприємству час спершу налагодити випуск продукції, а вже потім повертати кошти.

У межах програми можна взяти машини й обладнання, технологічне устаткування, засоби автоматизації, транспорт та інші активи, необхідні для роботи цехів. Податися може компанія, яка на момент підписання контракту має офіційний статус підприємства, критично важливого для потреб оборонно-промислового комплексу.

За словами заступниці міністра оборони Ганни Гвоздяр, інструмент усуває бар'єр браку вільного капіталу «тут і зараз» і допомагає заводам масштабувати серійне виробництво під потреби фронту.

Програму пільгового фінансового лізингу запровадив Кабінет Міністрів України за пропозицією Міністерства оборони наприкінці 2025 року. Її мета — розширити доступ українських виробників зброї та військової техніки до транспорту, обладнання й технологічного устаткування на прийнятних фінансових умовах.

Передбачено, що підприємства ОПК, визначені критично важливими для функціонування економіки в особливий період, отримують лізинг під фактично 5% річних. Решту вартості фінансування держава компенсує шляхом здешевлення лізингових платежів через уповноважені банки.

Кошти в межах програми можна спрямовувати на розробку, виготовлення, ремонт, модернізацію та утилізацію озброєння, військової й спеціальної техніки, а також боєприпасів. У Міноборони наголошують, що ініціатива є складовою державної політики прозорості та підтримки.

Наскільки швидко програма набере обертів, залежатиме від того, як оперативно підприємства оформлюватимуть статус критично важливих і укладатимуть нові угоди. Якщо перші договори стануть орієнтиром, попит на інструмент може зростати, адже він закриває одну з найгостріших проблем виробників — нестачу власних коштів на оновлення виробничих потужностей. Водночас остаточні масштаби використання програми залежатимуть від бюджетних можливостей держави та готовності банків брати участь у компенсаційному механізмі.