Ракетний дисбаланс: чому світ не встигає за виробництвом балістики РФ

Дисбаланс між виробництвом балістичних ракет і системами їхнього перехоплення стає дедалі очевиднішим. За п'ять тижнів, з 2 червня по 6 липня, росія випустила по Києву 114 балістичних ракет, а також 24 ракети типів «Циркон» та «Онікс». Для порівняння: світове виробництво найсучасніших перехоплювачів PAC-3 MSE для систем Patriot становить лише близько 50 одиниць на місяць. Таким чином, лише один Київ за вказаний період споживає більше, ніж двомісячний обсяг світового випуску цих ракет.

Зазначені цифри наводять на думку, що традиційна логіка оборонного виробництва потребує перегляду. Співзасновник та головний конструктор української оборонної компанії Fire Point Денис Штілерман наголошує, що безпеку не можна більше будувати навколо одного виробника чи однієї держави. За його словами, демократичний світ має створити спільну оборонну екосистему, здатну швидко масштабувати виробництво та реагувати на нові виклики.

Приклад України демонструє, як працює підхід, коли оборона сприймається не як політичне питання, а як питання виживання. Штілерман зазначає, що саме це змусило країну з обмеженими ресурсами відмовитися від тривалих бюрократичних процедур і створювати зброю в темпі, якого вимагає поле бою. «Політика вчить жити в межах можливого. Виживання змушує виходити за ці межі», — підкреслює він.

Європа вже робить кроки в напрямку зміцнення власних спроможностей. США, Польща, Німеччина, Нідерланди та Швеція підписали угоду про створення в Європі сервісного центру з обслуговування ракет PAC-3 для Patriot. Це має скоротити час ремонту та логістику повернення ракет до бойового застосування. Втім, сам по собі сервісний центр не закриває головну проблему — розрив між виробництвом балістики та перехоплювачів.

Відповіддю на цей виклик може стати проєкт FREYJA — антибалістична система, що будується за принципом відкритої мережі, де жоден виробник, підприємство чи держава не є критичною ланкою. За даними президента України Володимира Зеленського, до ініціативи вже долучилися 10 європейських держав та 12 провідних оборонних компаній. Україна готова забезпечити виробництво ракети-перехоплювача та пускової установки, тоді як партнери мають надати радари, сенсори, системи наведення та інші компоненти.

Очікується, що росія намагатиметься перешкоджати реалізації FREYJA, оскільки поява спільної європейської антибалістичної системи посилить безпеку континенту та створить нового гравця на світовому оборонному ринку. Подальший розвиток подій залежатиме від того, наскільки швидко демократичні країни зможуть перейти від декларацій до практичних кроків із масштабування спільних виробничих потужностей.