Росія планує наростити випуск «Шахедів»: що стоїть за розширенням заводу в Татарстані

Згідно з документами російської держкорпорації «Росатом», автентичність яких підтвердили представники уряду України та спеціального комітету Палати представників США з питань Китаю, Росія готується помітно наростити випуск ударних безпілотників типу «Герань», створених на базі іранського Shahed-136.

Ключовий елемент цих планів — розширення заводу «Алабуга-Волокно» в Татарстані. Підприємство має вийти на додаткові 500 тонн авіаційного вуглецевого волокна військового класу на рік до 2029 року. Цей легкий і міцний матеріал використовується у конструкції корпусів безпілотників, тож збільшення його випуску прямо впливає на масштаби складання дронів.

За підрахунками експерта з озброєнь Девіда Олбрайта, такої потужності вистачить, щоб забезпечити матеріалом приблизно 28 тисяч корпусів Shahed-136 на рік. Це, за оцінкою, може означати зростання нинішніх російських спроможностей із виробництва подібних ударних дронів приблизно на 78%.

Рішення про нову виробничу лінію російський уряд схвалив ще у травні. Супутникові знімки, зроблені з травня по серпень, показують, що територію біля наявного заводу вже розчищають і готують фундамент. Завершити будівництво нового виробництва планують у 2027 році.

Паралельно Москва намагається скоротити залежність від імпортної сировини, зокрема з Китаю. Раніше повідомлялося, що китайська державна компанія Jilin Chemical Fiber Group поставила «Алабуга-Волокно» 46 тонн прекурсору для виробництва вуглецевого волокна — цього, за оцінками експертів, могло вистачити приблизно на 1300 ударних дронів.

Ширший контекст задає Центр стратегічних і міжнародних досліджень: у межах державної програми безпілотної авіації Росія планує довести випуск великих БпЛА приблизно до 130 тисяч одиниць на рік до 2030 року, а до 2035-го — до 350 тисяч.

Керівник Українського центру безпеки та співпраці Сергій Кузан заявив, що розширення виробничого комплексу в Алабузі варто розглядати не лише як загрозу для України, а й як довгостроковий виклик безпеці Європи.

Якщо темпи підготовки майданчика збережуться, а постачання сировини не зазнає збоїв, збільшення випуску корпусів може стати одним із чинників подальшого зростання інтенсивності ударів дронами. Водночас терміни введення нових ліній і фактичний вихід на заявлені обсяги залежатимуть від доступу до матеріалів, комплектуючих та обладнання, тож остаточні показники виробництва наразі залишаються прогнозними.