Російська «глушилка» Starlink: що відомо про комплекс «Волна Купол Гарант»

2 вересня 2026, 16:00 ·373 слівредакція

Російський комплекс радіоелектронної боротьби «Волна Купол Гарант», створений на окупованому підприємстві в Севастополі, за заявою анонімного джерела ТАСС, нібито пішов у серійне виробництво. Однак експерти закликають не поспішати з висновками: заявлені характеристики вказують на локальний характер загрози.

Навколо російського комплексу РЕБ «Волна Купол Гарант», призначеного для придушення зв’язку Starlink, з’явилося чимало галасу після повідомлення про нібито старт серійного виробництва. Проте, як зазначає головний редактор Defence Express Олег Катков, першоджерелом цієї інформації є неназваний співрозмовник російського державного агентства ТАСС, тож достовірність такої заяви потребує ретельної перевірки.

За словами Каткова, сам факт існування розробки сумнівів не викликає — комплекс створює підприємство, що працює в окупованому Севастополі, і його вже використовували. Однак повідомлення про масовий випуск може бути перебільшенням, характерним для російської пропаганди, яка раніше неодноразово завищувала технологічні можливості власних зразків озброєння.

Принцип роботи «Волна Купол Гарант» полягає у створенні перешкод для супутників Starlink у момент їхнього прольоту над конкретною територією. Ключова деталь — заявлена дальність дії комплексу становить лише до 2,5 кілометра, а вартість одного виробу сягає приблизно 1,5 мільйона доларів. Це означає, що навіть за умови успішного серійного виробництва система здатна прикривати лише окремі об’єкти, а не значні території.

Серйозною проблемою для російських військових може стати і кількість цілей: у зоні дії одного комплексу можуть перебувати десятки супутників Starlink, і для повного придушення зв’язку потрібно подавити кожен із них. Це ставить під сумнів ефективність системи навіть на локальному рівні.

«Вони працюють із цим комплексом РЕП, який має пригнічувати Starlink — напевно, так. Чи почали вони виробництво? Напевно, так. Але ключове питання: скільки їм треба цих комплексів, скільки вони можуть виробляти, скільки вони коштують і наскільки вони дієві», — пояснює Катков.

Експерти сходяться на думці, що для оцінки реальної загрози необхідні дані про фактичну кількість розгорнутих систем, площу їхнього покриття та підтверджені результати застосування проти Starlink. Сама по собі заява анонімного джерела про серійний випуск не дає відповідей на ці питання. Схоже, що наразі йдеться про локальне прикриття окремих військових об’єктів, а не про глобальне вимкнення супутникового зв’язку на полі бою.