Російські гібридні операції в Європі: цілі зміщуються до оборонної та критичної інфраструктури

За даними західних посадовців, за останні два місяці російські операції дедалі більше зосереджувалися на оборонно-промислових та логістичних об'єктах, безпосередньо пов'язаних із підтримкою України. Один із європейських чиновників назвав цю кампанію агресивнішою та такою, що створює вищі ризики.

Влітку інциденти, відповідальність за які європейські держави покладають на Росію, почали відбуватися дедалі далі вглиб Європи. Йдеться про диверсії, підпали, кібератаки, втручання в роботу критичної інфраструктури та порушення повітряного простору. Посадовці побоюються, що подальше зростання кількості та небезпечності таких операцій зрештою може призвести до жертв серед цивільного населення.

Зокрема, 11 серпня військові водолази знищили два безпілотники біля узбережжя Румунії неподалік енергетичного об'єкта вартістю €4 млрд. Через дев'ять днів Бухарест підняв два винищувачі F-16 через морський дрон поблизу тієї самої газової платформи, на якій перебували сотні працівників. Також німецька поліція виявила озброєний безпілотник в аеропорту Лейпцига, а цього тижня винищувачі НАТО збили ще один дрон, який залетів у повітряний простір Литви з території Білорусі. У цих випадках влада відповідних країн пов'язувала інциденти з Росією, тоді як Кремль заперечував звинувачення у веденні гібридної війни проти європейських держав.

Окрема увага приділяється підприємствам оборонної промисловості. Естонська компанія Milrem Robotics, системи якої використовують країни НАТО та Україна, у серпні стала ціллю ймовірного підпалу. Низка німецьких виробників озброєння регулярно зазнає кібератак. Німецький виробник радарів та сенсорів Hensoldt посилює спостереження за своїми підприємствами за допомогою камер і систем виявлення дронів, а також хоче отримати можливість самостійно збивати безпілотники біля своїх об'єктів.

Однією з головних цілей російської активності стала й Польща, яка є важливим маршрутом постачання допомоги Україні. Йдеться про кібератаки на польські об'єкти водопостачання, енергетики та лікарні, а також пошкодження залізничної лінії між Варшавою та українським кордоном, яке пов'язували з російською розвідкою. На тлі таких інцидентів Польща оголосила про посилення захисту свого повітряного простору та систем швидкого реагування через загрозу російських провокацій.

Європейські чиновники вважають, що Москва намагається проводити операції так, щоб зберігати можливість заперечувати свою безпосередню причетність. Через це реальний масштаб російської активності може бути значно більшим, оскільки частина кібератак та інцидентів на критичній інфраструктурі взагалі не стає публічною. Водночас західні спецслужби дедалі частіше застосовують до протидії російським гібридним операціям методи, які раніше використовували у боротьбі з терористичними організаціями, з огляду на схожі принципи роботи через посередників, яких у випадку Росії часто вербують через інтернет за гроші.

За оцінкою західних посадовців, Москва також намагається перевірити межі допустимого та реакцію країн НАТО, не переходячи поріг, який міг би призвести до застосування 5 статті Північноатлантичного договору про колективну оборону. Водночас така тактика збільшує ризик помилкових розрахунків та подальшої ескалації.

На цьому тлі європейські держави посилюють контррозвідку, охорону критичної інфраструктури та оборонні витрати. Водночас російські операції поки не призвели до суттєвого скорочення європейської підтримки України. За словами співрозмовника, близького до Кремля, Москва має намір відповісти Європі за її підтримку Києва асиметричними гібридними операціями, прагнучи «перетворити життя Європи на пекло».

За даними OSINT-трекера Malcontent News, станом на 2 вересня у Європі зафіксували 497 відповідних інцидентів від початку повномасштабної війни.