«Русал» шукає покупців на активи Ямайки та Гаяни: як війна змінила сировинну карту компанії

Російський алюмінієвий виробник «Русал», заснований Олегом Дерипаскою і підконтрольний йому, розпочав пошук потенційних покупців на два свої закордонні активи — глиноземний комплекс Windalco на Ямайці та підприємство з видобутку бокситів у Гаяні. За інформацією обізнаних співрозмовників, ідеться про початкову стадію процесу, тож остаточне рішення про продаж ще не ухвалено.

Обидва майданчики «Русал» отримав у 2000-х роках, коли будував вертикально інтегровану модель: власні боксити й глинозем мали забезпечувати сировиною алюмінієві заводи. У Гаяні компанія володіє часткою в Bauxite Company of Guyana, чия потужність перевищує 2 млн тонн на рік. Ще у 2020 році там зупинили роботу через конфлікт із працівниками, і відтоді виробництво не відновлювали. Річна встановлена потужність комплексу Windalco на Ямайці становить 502 тис. тонн глинозему.

Причини, що штовхають компанію до перегляду портфеля, лежать у площині зовнішніх обмежень і зміни логістики. У звіті за перше півріччя «Русал» зарахував Ямайку до країн, де політичні та економічні зміни впливали й надалі можуть впливати на його діяльність, а роботу на таких ринках супроводжують ризики, нетипові для інших регіонів. Сам виробник під санкціями не перебуває, проте його бізнес відчув наслідки численних обмежень щодо російських металів, запроваджених після повномасштабного вторгнення Москви в Україну. Це змінило як маршрути постачання, так і географію збуту: місце Європи як ключового ринку поступово зайняв Китай.

Сировинний баланс компанії також зазнав втрат. Через війну «Русал» втратив доступ до Миколаївського глиноземного заводу. Крім того, він більше не отримує своєї частки продукції австралійського заводу Queensland Alumina — після того, як у 2022 році Канберра заборонила експорт бокситів, глинозему та супутніх товарів до Росії. Тиск зростає і навколо ірландського Aughinish Alumina: європейські посадовці неодноразово виступали за заборону експорту глинозему до Росії, а ірландська влада попереджала, що такий крок може поставити під питання життєздатність підприємства.

Щоб закрити прогалини в постачанні, «Русал» останніми роками придбав частки в китайському виробнику глинозему Hebei Wenfeng New Materials Co. та в Pioneer Aluminium Industries Ltd., якій належить глиноземний завод в Індії. Розглядається й будівництво комплексу з видобутку бокситів і виробництва глинозему в Індонезії. Раніше повідомлялося, що компанія може законсервувати чотири російські підприємства з випуску глинозему та бокситів, які сумарно дають $800 млн збитків на рік.

Окремий сюжет — український актив. За рішенням Вищого антикорупційного суду 100% корпоративних прав Миколаївського глиноземного заводу, які раніше контролював Дерипаска, передали у дохід держави. У травні в Мінекономіки заявили, що завод планують виставити на аукціон до кінця 2026 року.

Масштаб бізнесу, який доводиться перебудовувати, значний: «Русал» — найбільший виробник алюмінію у світі поза межами Китаю. У 2025 році на нього припадало близько 5,3% світового виробництва алюмінію та 5,7% глинозему. Компанії належать 11 глиноземних заводів у Росії, Ірландії, Італії, Гвінеї та на Ямайці, а також частки в китайському Wenfeng (30%), індійському Pioneer (26%) і австралійському QAL (20%). Структура власності теж залишається концентрованою: En+ контролює 56,88% «Русалу», де 35% голосуючих акцій припадає на Дерипаску.

Якщо продаж ямайського та гаянського активів справді відбудеться, це стане логічним продовженням курсу на стиснення географії присутності до кількох ключових напрямів — насамперед Росії, Китаю, Індії та Індонезії. Водночас початкова стадія переговорів і відсутність підтвердженого покупця залишають простір для інших сценаріїв, зокрема збереження активів у власності або їхньої часткової консервації.