Сокальщина: від вугілля до хімії, вітру та переробки сої

Сокальська територіальна громада, утворена наприкінці 2020 року, опинилася в ситуації, коли основні платники податків — підприємства Львівського вугільного басейну — відійшли до сусідніх громад. На території Сокаля залишилося лише чотири вугільні структури, зокрема апарат управління ДП «Львіввугілля» та «Львіввуглезбут», які разом забезпечують близько 600 робочих місць і сплачують приблизно 25 мільйонів гривень податків на рік, що становить 5–6% бюджету.

Першим значним інвестором, який зайшов на територію колишнього заводу хіміко-волокна у 2022 році, стало НВП «Укроргсинтез» та «Єнамін». Це підприємство постачає хімічні сполуки для наукових досліджень фармацевтичним і біотехнологічним компаніям у Європі, Північній Америці, Австралії, Китаї та Японії. Зараз тут працює близько 250 людей, а в перспективі компанія планує освоїти до 30 гектарів території.

На другій частині колишнього заводу розпочало роботу ТОВ «СкайПротеїн», яке вже переробляє до 100 тонн сої на добу. На цій базі виникла ідея створення індустріального парку «Сокаль-1» площею близько 25 гектарів, де планується довести переробку сої до тисячі тонн на добу. Ключова умова для запуску — відновлення залізничного полотна, демонтованого раніше, вартість якого оцінюється у 5–6 мільйонів доларів. Документи на реєстрацію парку вже подано до Міністерства економіки, проте перша заявка отримала відмову через концесію на розробку сланцевого газу від 2013 року. Громада планує винести цю ділянку за межі парку та подати документи повторно.

Серед бюджетоутворюючих підприємств громади — агрофірма «Західний Буг», яка обробляє 13 тисяч гектарів і минулого року сплатила понад 30 мільйонів гривень податків, а також текстильна фабрика «Сундс Текстиль Україна», що перерахувала до бюджету близько 26 мільйонів гривень. Меблеві виробники, зокрема «Софро», попри складнощі з ринками збуту, наростили потужності й вийшли на третє місце за сплатою податків серед промислових підприємств.

У сфері енергетики громада реалізує кілька проєктів: будівництво гідроелектростанції на Західному Бузі потужністю 1,3 мегавата, затвердження детальних планів для шести вітрових електростанцій у Тартаківському окрузі (перша черга — щонайменше дев'ять вітряків висотою 120 метрів), а також сонячні електростанції на будівлях водозабору та очисних споруд. Окрім того, чотири компанії отримали дозволи на розробку планів під накопичувальні електростанції біля хімзаводу.

Екологічна інфраструктура розвивається в межах проєкту Interreg NEXT «Польща — Україна»: загальна вартість робіт із захисту прикордонної річки Буг становить 1,9 мільйона євро, з яких 1,1 мільйона євро виділено на Сокаль. Також громада виграла грант за програмою ROOTS на реконструкцію каналізаційного колектора у Жвирці та Сокалі вартістю майже 4 мільйони гривень.

У громаді на обліку перебуває близько 1200 внутрішньо переміщених осіб. Попри війну та втрати понад 200 мешканців, громада продовжує розвиватися: триває реконструкція мостового переходу через Західний Буг (виконано до 80% робіт), будуються житлові комплекси та ринковий об'єкт. Голова громади Сергій Касян наголошує, що справедлива трансформація має залучати й підприємства, пов'язані з вугільною промисловістю, аби закріпити диверсифікацію економіки та енергетичну незалежність.