Сумський некрополь: історичні пам'ятки руйнуються, а бюджетних коштів на них немає

Центральне кладовище в Сумах, яке ще називають Петропавлівським, існує близько двох століть і є найстарішим у місті. Тут поховані міські голови, архітектори, промисловці та меценати, зокрема родина Харитоненків і купець Дмитро Суханов, перший почесний громадянин Сум. Частина надгробків має статус пам'яток місцевого та національного значення, однак дістатися до багатьох із них нині складно через зарості.

На території некрополя розташовані три об'єкти національного значення: Петропавлівська церква та дві скульптури французького митця Аристида Круазі на родинному похованні Харитоненків — «Янгол з дитиною» та «Голгофа». Останні пошкоджені: в апостола Іоана на «Голгофі» відсутня мармурова рука, а у скульптури Зінаїди Харитоненко немає ніжки. За словами історичного мотиватора Євгена Мурзи, ці дефекти з'явилися ще в минулому столітті — на фото 1960-х років руки вже не було. Понад 40 об'єктів кладовища мають статус пам'яток місцевого значення, серед них — могили Суханових та загадкова піраміда-склеп кінця XVIII століття.

Утриманням кладовища займається КП «Спецкомбінат», але його обов'язки обмежуються загальним прибиранням: косінням трави на алеях, вивезенням сміття та доглядом за доріжками. Надмогильні споруди належать родинам померлих або спадкоємцям, які й мають їх доглядати. Якщо власник невідомий, об'єкт можуть взяти на облік як безхазяйне майно, а через рік — передати в комунальну власність через суд.

У Департаменті інфраструктури міста пояснили, що на реставрацію історичних поховань кошти в бюджеті на цей рік не закладені через воєнний стан і скорочення доходів громади. У 2021 році планували велику реставрацію скульптур Круазі із залученням італійських майстрів, але через повномасштабне вторгнення програму закрили.

Під час війни пам'ятники намагалися захищати: у березні 2022-го скульптури Круазі обклали мішками з піском, однак навесні 2024-го їх прибрали через накопичення вологи. У березні 2025 року керівник обласного департаменту культури Юрій Гладенко звернувся до міської влади з проханням встановити дерев'яні чи металеві каркаси, але станом на серпень цього року їх так і не з'явилося.

За словами адвокатки Діни Дрижакової, якщо пам'ятка пошкоджена, потрібно офіційно зафіксувати руйнування — поліція складає протокол, а фахівці оформлюють акт обстеження. Це може стати підставою для внесення об'єкта до міжнародних реєстрів збитків. Самостійно ремонтувати надгробки не варто — роботи мають погоджуватися з органом охорони культурної спадщини, а фінансувати реставрацію можуть меценати через цільові внески.

Приклади інших міст свідчать, що системний підхід можливий: у Львові Личаківський цвинтар має статус музею-заповідника, що дає доступ до окремого фінансування, а у 2023 році на утримання міських кладовищ виділили понад 14 мільйонів гривень. У Сумах же питання збереження історичного некрополя залишається відкритим, і без змін у підходах до фінансування втрати можуть стати незворотними.