Військовий облік на підприємствах: кого брати на облік і які строки визначило Міноборони

Обов'язок вести військовий облік за місцем роботи закріплений законодавчо, і персональну відповідальність за його організацію несе керівник підприємства — навіть якщо саму роботу він делегує кадровій службі. Про це нагадали в Міністерстві оборони, пояснивши, хто саме підпадає під облік, а хто — ні.

Порядок ведення обліку визначає Міноборони на основі Закону «Про військовий обов'язок і військову службу» та Постанови Кабінету Міністрів №1487 від 30 грудня 2022 року. Саме на цей документ орієнтуються кадрові служби.

Облік поширюється на призовників, військовозобов'язаних і резервістів, які мають трудовий договір із підприємством, незалежно від того, основне це місце роботи чи сумісництво. Йдеться про чоловіків від 18 до 60 років (для вищого офіцерського складу — до 65 років), які не виключені з військового обліку, а також про жінок, які перебувають на обліку, зокрема з медичною чи фармацевтичною спеціальністю.

Якщо через бойові дії підприємство не може забезпечити працівнику умови для роботи і трудовий договір призупиняють, облік такої людини все одно потрібно вести. Коли ж працівника мобілізували, він стає військовослужбовцем, але його дані зберігаються у списках персонального обліку до кінця поточного календарного року.

Не підпадають під облік на підприємстві особи, виключені з військового обліку, а також ФОП-підрядники та працівники за цивільно-правовими договорами. Від обов'язку вести облік звільнені лише ФОП-роботодавці з найманими працівниками: усі юридичні особи, незалежно від розміру чи сфери діяльності, зобов'язані це робити.

Окремо визначили кількість інспекторів залежно від чисельності обліку. Якщо на обліку менше 500 осіб, обов'язки можна покласти на інспектора з кадрів чи іншого працівника служби персоналу з доплатою до 50% посадового окладу. За понад 500 осіб на підприємстві має бути окрема штатна посада інспектора з військового обліку, а їхня кількість зростає разом із чисельністю: від 2 001 до 4 000 людей — 2 інспектори, від 4 001 до 7 000 — 3, на кожні наступні 3 000 людей додається ще один штатний інспектор. Відповідальна особа має відповідати кваліфікаційним вимогам до професії «Інспектор з військового обліку» за класифікатором професій.

Більшість обов'язків роботодавця виникає під час прийому на роботу, кадрових змін або оновлення військово-облікових даних, і кожен крок має чіткі строки. Військовозобов'язаного не можна приймати на роботу без військово-облікового документа, а електронний ВОД має бути сформований не раніше ніж за 72 години до дати працевлаштування. Про прийняття, переведення чи звільнення роботодавець повідомляє ТЦК протягом 7 днів після видання наказу. Зміни до списків персонального обліку вносять протягом 5 днів, якщо працівник змінив місце проживання, сімейний стан, освіту чи посаду. Не рідше одного разу на рік роботодавець зобов'язаний звіряти власні списки з даними ТЦК, а за наявності технічної можливості — робити це онлайн через портал Дія.

Окремо Міноборони заборонило командирам залучати до бойових і службових завдань тих, кому призупинено військову службу, доки не видано наказ про її продовження. Такі військовослужбовці не входять до чисельності Збройних Сил і не можуть виконувати службові чи бойові завдання. Проблема стосується насамперед тих, хто самовільно залишив частину до 10 травня 2025 року й пізніше повернувся до підрозділу. У відомстві закликали постраждалих від подібних порушень звертатися до Головного управління захисту прав військовослужбовців, яке з початку 2026 року вже сприяло поновленню порушених прав майже 2 000 військовослужбовців та членів їхніх сімей.

Для ринку праці ці роз'яснення означають, що навантаження на кадрові служби навряд чи зменшиться: вимоги охоплюють і сумісників, і працівників із призупиненими договорами, а контроль за строками залишається жорстким. Надалі можна очікувати, що підприємства активніше переходитимуть на онлайн-звірку з ТЦК через Дію та оптимізуватимуть штат інспекторів відповідно до чисельності обліку.