Міноборони уточнило правила військового обліку на підприємствах: кого брати на облік і які строки

·674 слівредакція
Міноборони уточнило правила військового обліку на підприємствах: кого брати на облік і які строки

Роботодавці зобов'язані вести військовий облік працівників незалежно від розміру бізнесу, а за порушення строків подання даних до ТЦК передбачені штрафи. Міноборони нагадало ключові вимоги та роз'яснило, на кого вони поширюються.

Обов'язок вести військовий облік за місцем роботи закріплений законодавчо, і персональну відповідальність за його організацію несе керівник підприємства — навіть якщо саму роботу виконує кадрова служба. Про це нагадали в Міністерстві оборони, пояснивши, які категорії працівників підлягають обліку, а які — ні.

Порядок ведення обліку визначає Міноборони на основі Закону "Про військовий обов'язок і військову службу" та Постанови Кабінету Міністрів №1487 від 30 грудня 2022 року. Саме на цей документ орієнтуються кадрові служби.

Облік поширюється на призовників, військовозобов'язаних і резервістів, які перебувають із підприємством у трудових відносинах, — незалежно від того, основне це місце роботи чи сумісництво. Йдеться про чоловіків віком від 18 до 60 років (для вищого офіцерського складу — до 65 років), які не виключені з військового обліку, а також про жінок, які перебувають на обліку, зокрема з медичною чи фармацевтичною спеціальністю.

Окремо врегульовано ситуації, пов'язані з воєнними обставинами. Якщо через бойові дії підприємство не може забезпечити працівнику умови для роботи й трудовий договір призупиняють, роботодавець усе одно продовжує вести його облік. А якщо працівника мобілізували, він набуває статусу військовослужбовця, проте його дані зберігаються у списках персонального обліку до кінця поточного календарного року.

Не підлягають обліку на підприємстві особи, виключені з військового обліку, а також ФОП-підрядники та працівники за цивільно-правовими договорами. Водночас від обов'язку вести облік звільнені лише ФОП-роботодавці з найманими працівниками: усі юридичні особи, незалежно від розміру чи сфери діяльності, зобов'язані його вести.

Окремо визначено вимоги до кадрового забезпечення обліку. Якщо на обліку перебуває менш ніж 500 осіб, обов'язки можна покласти на інспектора з кадрів чи іншого працівника служби персоналу з доплатою до 50% посадового окладу. За чисельності понад 500 осіб має з'явитися окрема штатна посада інспектора з військового обліку, а їхня кількість зростає разом із чисельністю облікованих: від 2 001 до 4 000 людей — два штатні інспектори, від 4 001 до 7 000 — три, на кожні наступні 3 000 людей додається ще один інспектор. Відповідальна особа має відповідати кваліфікаційним вимогам до професії "Інспектор з військового обліку" за класифікатором професій.

Більшість обов'язків роботодавця виникає під час прийому на роботу, кадрових змін або оновлення військово-облікових даних, і кожен крок має чіткі строки. Військовозобов'язаного не можна приймати на роботу без військово-облікового документа, а електронний ВОД має бути сформований не раніше ніж за 72 години до дати працевлаштування. Про прийняття, переведення чи звільнення роботодавець повідомляє ТЦК протягом 7 днів після видання наказу. Зміни до списків персонального обліку кадрова служба вносить протягом 5 днів, якщо працівник змінив місце проживання, сімейний стан, освіту чи посаду. Не рідше одного разу на рік роботодавець зобов'язаний звіряти власні списки з даними ТЦК, а за наявності технічної можливості — робити це онлайн через портал Дія.

Окремо Міноборони заборонило командирам залучати до бойових і службових завдань тих, кому призупинено військову службу, доки не видано наказ про її продовження. Такі військовослужбовці не входять до чисельності Збройних Сил і не можуть виконувати службові чи бойові завдання. Проблема стосується насамперед тих, хто самовільно залишив частину до 10 травня 2025 року й пізніше повернувся до підрозділу. У відомстві закликали постраждалих від подібних порушень звертатися до Головного управління захисту прав військовослужбовців, яке з початку 2026 року вже сприяло поновленню порушених прав майже 2 000 військовослужбовців та членів їхніх сімей.

З огляду на це, у найближчій перспективі слід очікувати посилення уваги контролюючих органів до повноти та своєчасності облікових даних, особливо на підприємствах із великою чисельністю персоналу. Для бізнесу це означає потребу переглянути внутрішні процедури роботи з військово-обліковими документами та графіки звірки з ТЦК.

Читайте також