Металургія України: виробництво сталі впало на 57% через зупинку трьох комбінатів

Серпневе падіння виробництва сталі на 57,3% стало наслідком зупинки трьох великих меткомбінатів — «Запоріжсталі», «Каметсталі» та «Арселор Міттал Кривий Ріг» — через російські удари в серпні-вересні. Вплив на суміжні ланки теж виявився відчутним: на гірничо-збагачувальних комбінатах випуск продукції за той самий місяць зменшився на 40%.

У «Метінвесті» оцінюють становище галузі як близьке до межі виживання. Серед тиску на металургію в компанії називають російські обстріли, дорогу та дефіцитну електроенергію, заблоковані морські порти, зростання залізничних тарифів, брак локомотивів і вагонів, а також нові торговельні обмеження з боку ЄС.

Масштаб проблеми видно через зв'язки галузі з іншими секторами. За оцінкою генерального директора GMK Center Станіслава Зінченка, гірничо-металургійний комплекс дає близько 40% роботи «Укрзалізниці», 30–40% вантажної бази портів і 10–20% замовлень машинобудування. Тож подальше зниження виплавки позначатиметься на цих напрямах.

Коли саме вдасться відновити зупинені підприємства, наразі невідомо — триває оцінка пошкоджень «Запоріжсталі» та «Каметсталі». Зінченко зауважує, що запуск великих потужностей може затягнутися: потрібно розібрати завали, виготовити нове обладнання й доставити його в умовах війни.

Окремий чинник — доступ до європейського ринку, куди раніше йшло понад 80% українського металопродуктового експорту. Нові квоти, що почнуть діяти з липня 2026 року, можуть зменшити постачання української металопродукції на 60% проти 2025 року — приблизно до 1,05 млн тонн.

«Закритий для нас європейський ринок означає неминуче скорочення потужностей і зупинку заводів», — сказав Зінченко.

Слабшають позиції українських виробників і вдома. Якщо до повномасштабної війни імпорт покривав 10–20% споживання сталі, то тепер його частка сягнула близько 50%. Із приблизно 4 млн тонн внутрішнього споживання майже 2 млн тонн припадає на імпорт, передусім турецький і китайський.

Зменшується й вага галузі у ВВП: з приблизно 10,3% до війни до близько 5,5% у 2025 році. За підрахунками GMK Center, металургія дає близько 70 тис. прямих робочих місць і ще приблизно 280 тис. у суміжних секторах, залишаючись великим роботодавцем і платником податків у Запоріжжі, Кривому Розі, Кам'янському та інших промислових містах.

Бізнес пропонує створити окремий Фонд відновлення гірничо-металургійного комплексу за зразком енергетичного сектору, а також компенсаційний механізм для зруйнованих підприємств із можливим фінансуванням до $100 млн на проєкт. Ідеться й про залучення міжнародної допомоги та конфіскованих російських активів. «Метінвест» виступає за переговори з ЄС про пом'якшення квот на українську сталь і за спеціальний режим європейського екологічного мита CBAM на час війни.

Додатковий тиск створює морська логістика: у серпні експорт українського чавуну зупинився через блокаду портів. За оцінками галузевих аналітиків, якщо обмеження триватимуть, українські експортери можуть втратити частину світового ринку. Перспективи відновлення галузі залишаються невизначеними — багато залежатиме від безпекової ситуації, доступу до електроенергії та домовленостей із європейськими партнерами.