Санкційний закон Ґрема: кого охоплять тарифи й від чого залежить ефект

За словами Владислава Власюка, найбільший ефект документ матиме для країн, які й надалі закуповують російські енергоносії. Законопроєкт передбачає мита розміром до 100% на весь імпорт із держав, що залишаються серед п'яти найбільших покупців російської сирої нафти та природного газу або сприяють обходу енергетичних санкцій.

За даними посадовця, за вісім місяців 2026 року Китай імпортував із Росії 585 млн барелів сирої нафти, Індія — 453 млн барелів, Туреччина — 44 млн барелів. Саме ці країни належать до потенційних об'єктів застосування тарифів. Серед інших, хто може опинитися в переліку після оновлення даних, — Угорщина та Словаччина.

Водночас закон містить окремі винятки, а президент США має право відмовитися від застосування тарифів за умови відповідного схвалення Конгресу.

Окремо Власюк звернув увагу на закупівлі російського скрапленого природного газу країнами Європи. За січень–серпень 2026 року лідерами серед країн ЄС були Франція (4,3 млн тонн), Бельгія (3,06 млн тонн) та Іспанія (2,77 млн тонн). Уповноважений нагадав, що ЄС ухвалив поетапну заборону імпорту російського газу: для СПГ за довгостроковими контрактами основна дата припинення — 1 січня 2027 року, для трубопровідного газу за довгостроковими контрактами — 30 вересня 2027 року.

«Тому ризик застосування тарифів до європейських покупців залежатиме також від виконання ними зобов'язань щодо скорочення імпорту та передбачених законом винятків», — сказав Власюк.

Окрема тема — морські поставки нафтопродуктів із третіх країн, які допомагають Росії компенсувати дефіцит пального після ударів по її нафтопереробній інфраструктурі. За перші вісім місяців 2026 року до Росії морем надійшло чи прямувало 673 тис. барелів бензину з Індії, 325 тис. — з Марокко, 309 тис. — з Туреччини та 186 тис. барелів дизеля з Єгипту. На думку уповноваженого, посилення контролю за компаніями, перевізниками, страховиками та фінансовими посередниками, які забезпечують такі поставки, є суттєвим для ефективності санкційної політики.

«Основна мета енергетичної складової законопроєкту — зниження рівня російських доходів від продажу енергоносіїв. Тому також важливі практичне застосування санкційного механізму, спрямованого на створення для держав і компаній, які співпрацюють з рф у галузі енергетики на різних рівнях, реальних економічних ризиків», — зазначив він.

Другий напрямок, не менш важливий за словами Власюка, — російський військово-промисловий комплекс. Для України ухвалення закону означає потенційну можливість використовувати важливий інструмент, аби домагатися санкцій щодо компаній і посередників, які допомагають Росії отримувати компоненти та технології для виробництва зброї.

«Саме від того, як адміністрація США використає надані законом повноваження, залежатиме його практичний ефект для російських доходів і можливостей обходити санкції, а відтак — спроможності Росії фінансувати війну проти України та розробляти власні технологічні рішення для її ведення», — сказав він.

Законопроєкт розробили республіканець Ліндсі Ґрем та демократ Річард Блюменталь; загалом він має 119 співавторів серед конгресменів — як демократів, так і республіканців, які підтримують Україну. Документ переглядали двічі: ще до смерті Ґрема 11 липня сенатори за погодженням із Білим домом пом'якшили частину положень. Перша редакція передбачала можливість запровадження мит щодо понад 60 країн, тоді як тепер документ зосереджується лише на п'яти основних імпортерах нафти та п'яти імпортерах природного газу. Також в оригінальній версії йшлося про 500% тарифи щодо країн-імпортерів російської нафти та газу, а у погодженій президентом США версії йдеться про тарифну ставку від 0 до 100%, і остаточне рішення про конкретні ставки щодо кожної країни ухвалюватиме торговий представник США. Вже після смерті Ґрема Трамп, посилаючись на бажання покійного сенатора, попросив додати до документа санкції проти Ірану та «військового крила «Хезболли». 7 серпня за законопроєкт проголосував Сенат США, 11 серпня його передали до Палати представників.

Отже, подальший вплив закону залежатиме від того, наскільки послідовно Вашингтон застосовуватиме тарифні повноваження та як швидко країни-покупці російських енергоносіїв виконуватимуть узяті зобов'язання щодо скорочення імпорту. Обережні оцінки ефекту можливі лише після появи перших практичних рішень адміністрації США.