Китай і Пхеньян у війні проти України: Київ уточнює оцінку партнерства Москви

За словами Володимира Зеленського, Китай не дотримується нейтральної позиції у війні, яку Росія веде проти України, а фактично схиляється на бік Москви. Про це глава держави сказав в інтерв'ю телеканалу NHK 16 вересня, яке записували в його президентській резиденції в Києві.

Президент наголосив, що йдеться не про сам нейтралітет, а про те, що Пекін перебуває «трохи більше на боці Росії». Як аргумент він навів використання китайських комплектуючих у російських ракетах і дронах, що, за його оцінкою, означає фактичну допомогу у виробництві озброєнь. Зеленський також розкритикував дипломатичну лінію Пекіна щодо конфлікту та зауважив, що китайське керівництво могло б реально вплинути на завершення бойових дій.

Окремий блок заяви стосувався Північної Кореї. За даними, які навів президент, КНДР направила десятки тисяч своїх військових для участі в бойових діях в Україні. На його думку, завдяки цьому Пхеньян отримує бойовий досвід без великих втрат, що підвищує загрозу безпеці в Східній Азії. Зеленський окремо попередив про можливі наслідки співпраці Москви та Пхеньяну для регіону.

Крім того, президент заявив про зацікавленість у співпраці з Японією в оборонній сфері — зокрема в кібербезпеці та напрямі безпілотників.

Порушена тема не нова для української дипломатії: питання ролі Пекіна у війні Київ піднімає регулярно, наполягаючи, що саме позиція Китаю здатна вплинути на готовність Москви завершити бойові дії. У ширшому контексті це вписується в лінію на посилення тиску міжнародних партнерів на країни, які допомагають Росії обходити санкції. Раніше Зеленський закликав Китай не мовчати про ядерну риторику Кремля, а також ішлося про постачання російському військово-промисловому комплексу компонентів китайського походження попри офіційно задекларовану нейтральність.

Що це означає для ринку й безпекового середовища

Для промисловості та оборонного сектору сигнал полягає у збереженні ставки на посилення контролю за ланцюгами постачання компонентів подвійного використання. Офіційна позиція Києва щодо ролі Пекіна та Пхеньяну радше закріплює очікування, що тиск на канали обходу санкцій не слабшатиме.

Обережний прогноз: якщо риторика щодо участі КНДР і китайських комплектуючих у російському виробництві зберігатиметься, ймовірне подальше посилення уваги партнерів до експортного контролю та до співпраці в оборонних технологіях, зокрема в кібербезпеці й безпілотних системах. Водночас конкретні рішення залежатимуть від подальших кроків Пекіна та Пхеньяну, тож остаточні висновки робити зарано.