Карпатська вісімка зібрала інвестпортфель на понад 1 млрд євро

·315 слівредакція
Валюта

До підписання в межах формату C8 підготували понад 50 угод на суму більш як мільярд євро. Половина портфеля — енергетичні проєкти.

Карпатський макрорегіон уперше виступив як спільний ринок із єдиним інвестиційним портфелем. Про це сказав Президент України Володимир Зеленський під час міжнародного економічного форуму «Карпатська інтеграційна ініціатива» 18 вересня.

За його словами, на момент виступу до підписання було підготовлено понад 50 угод. Їхня сукупна вартість перевищує мільярд євро. Президент назвав це лише початком.

Структура портфеля помітно зміщена в бік енергетики: на неї припадає приблизно половина заявленої суми. Ідеться про сонячну та вітрову генерацію, системи накопичення енергії, нові інтерконектори й великі підземні газосховища. Окремо пропонується створити Карпатський вітроенергетичний кластер потужністю 1,5 гігавата.

Такий акцент пояснюється тим, що регіон має ресурсну базу для відновлюваної генерації та вже наявну газову інфраструктуру. Поєднання цих двох складових дає змогу говорити не лише про транзит, а й про власне постачання.

«Карпати можуть стати постачальником енергії для Європейського Союзу, а не просто транзитним регіоном. І це прямо підтримує європейську мету енергетичної незалежності від Росії», — заявив Зеленський.

Крім енергетики, у макрорегіоні планують розвивати транспортні коридори, логістичні хаби й термінали, а також розширювати складські, переробні та промислові потужності. За словами Президента, досвід воєнного часу варто перетворити на постійну інфраструктуру для торгівлі та економічних зв'язків.

Саміт у форматі C8 відбувся в Карпатах уперше. До «Карпатської вісімки» долучили Румунію, Сербію, Польщу, Словаччину, Чехію, Австрію, Угорщину та Євросоюз. Новий формат, за задумом, має посилити співпрацю у сферах безпеки, енергетики, логістики та транскордонних економічних проєктів.

Якщо заявлені угоди буде укладено, це стане першим масштабним підтвердженням того, що регіон здатен формувати спільний інвестиційний порядок денний, а не лише окремі національні проєкти. Втім, поки йдеться про підготовлені до підписання документи, а не про завершені інвестиції. Терміни реалізації, розподіл коштів між країнами та конкретні інвестори на цьому етапі не оприлюднені. Тож оцінювати ефект доцільно після появи фактичних даних про закриті угоди та старт робіт.

Читайте також