Буданов: Україна переходить до спільного виробництва зброї з партнерами

·384 слівредакція
Валюта

Україна змінює підхід у відносинах із міжнародними партнерами: замість пошуку готової допомоги Київ робить ставку на спільні виробничі проєкти у сфері озброєнь. Таку позицію озвучив керівник Офісу президента Кирило Буданов.

За підсумками щорічної наради керівників закордонних дипломатичних установ України Кирило Буданов окреслив нові пріоритети у взаємодії з союзниками. За його словами, дипломатія воєнного часу є безпосереднім продовженням оборони, тому ключове завдання посольств — забезпечення ресурсами Сил безпеки та оборони.

«Нам потрібні зброя для фронту та захист тилу, зокрема ракети-перехоплювачі для систем ППО», — зазначив він.

Водночас акценти зміщуються від запитів на готову продукцію до спільних проєктів. Буданов наголосив, що Україна переходить до «мови спільного виробництва, локалізації та взаємних інтересів». Інвестиції у вітчизняний оборонно-промисловий комплекс він назвав найефективнішим і найдешевшим способом гарантувати безпеку європейського майбутнього.

Очільник Офісу президента підкреслив, що Україна має будувати спільні підприємства на власній території та експортувати готову продукцію з високою доданою вартістю, а не лише передавати технології за кордон.

Окремим напрямом роботи дипломатів має стати системна присутність у країнах Глобального Півдня та Африки, де Росія роками поширювала дезінформацію. «Наша присутність там має бути системною і базуватися на зерновій дипломатії під українським прапором, безпековій співпраці, торгівлі та освітніх зв'язках», — заявив Буданов.

Він також акцентував на необхідності активної ролі України у формуванні нової архітектури безпеки. «Справжній мир ніколи не народжується з ілюзій чи слабкості — він є прямим наслідком сили та спротиву. Україна вже довела, що не буде пасивним об'єктом чужих домовленостей. Наше завдання — стати архітекторами процесів, які визначатимуть новий порядок безпеки у Європі та світі», — наголосив керівник Офісу президента.

Заявлена стратегія передбачає поступовий перехід від донорської моделі підтримки до партнерської, де Україна виступає не лише реципієнтом, а й виробником із власними інтересами.

Читайте також