Демографічна криза в Україні: бізнес закликає до системних дій

Повномасштабна війна загострила демографічні проблеми, які накопичувалися в Україні роками. За даними експертів, другий рік поспіль смертність перевищує народжуваність у 2,9 раза, а рівень народжуваності стабільно знижується з 2014 року (без урахування тимчасово окупованих територій).

Олександр Сучко, генеральний директор Хорольського заводу дитячих продуктів харчування — єдиного в Україні підприємства, що виробляє замінники грудного молока, — зазначає, що суспільство та бізнес досі не усвідомлюють масштаби загрози. «Розмови про демографічну кризу все ще не виходять за межі гучних заголовків у медіа», — констатує він.

Особливе занепокоєння викликає міграція молоді. За словами Сучка, серед його знайомих переважна більшість за останній рік відправили дітей віком від 14 до 20 років навчатися за кордон. «Саме це покоління впродовж наступних 5–10 років мало б входити в доросле життя в Україні. Якщо значна частина цих людей не повернеться, ми отримаємо не лише ще нижчу народжуваність, а й дефіцит молодих фахівців», — пояснює він.

На думку керівника підприємства, бізнесу варто звернути увагу на три ключові тенденції: низьку народжуваність, міграцію молоді та швидке старіння населення. Ці чинники безпосередньо впливають на майбутній ринок праці, купівельну спроможність та здатність економіки зростати.

Сучко наголошує, що демографічну політику не можна відкладати на післявоєнний період. «Ми багато говоримо про післявоєнне відновлення України — про відбудову громад, розвиток економіки, повернення бізнесів. Але з огляду на негативні демографічні тенденції можемо зіткнутися з дуже простою проблемою: відновлювати країну банально не буде кому», — застерігає він.

Як один із можливих системних інструментів пропонується створення окремого фонду підтримки сімей із дітьми — за аналогією з військовим збором. Водночас, за словами Сучка, такий механізм має бути частиною комплексної політики, а не просто додатковим податком.

На рівні окремих підприємств уже сьогодні можна впроваджувати програми підтримки працівників: фінансову допомогу при народженні дитини, гнучкий графік для матерів, які повертаються з декрету, а також скорочений робочий день. Хорольський завод, зокрема, системно безоплатно передає продукцію в амбулаторії та пологові будинки, а також реалізує проєкти для підтримки батьків — наприклад, «Колискові з українською душею» та «Українська руханка для мам».

Сучко переконаний, що державі варто провести масштабне дослідження потреб українців, які вже живуть у країні, та тих, хто виїхав, а потім створити робочу групу за участю бізнесу, громадського сектору, соціологів і демографів. «Дефіцит людей — це вже не теоретична проблема майбутнього. Багато підприємств уже змушені автоматизувати виробництво через нестачу робочої сили», — підсумовує він.

Загалом, на думку експерта, підтримка батьківства має стати спільним пріоритетом держави, бізнесу та суспільства, оскільки діти — це майбутнє країни через 30–50 років.