Фінансування підготовки енергетики до зими перенесли на грудень — нардепка

Міністерство фінансів внесло зміни до розпису державного бюджету, перенісши низку видатків вересня, жовтня та листопада на грудень. Про це в подкасті «Хроніки економіки» розповіла голова Бюджетного комітету Верховної Ради Роксолана Підласа. За її словами, йдеться насамперед про капітальні видатки — будівництво і реконструкцію, зокрема лікарень, зведення укриттів у лікарнях і школах, захист енергетики, будівництво соціального житла.

Загальна сума перенесених капітальних видатків, які планували освоїти у вересні, становить 39 млрд грн. Підласа зауважила, що державні фінанси перебувають під значним тиском, а наповнення бюджету залишається напруженим.

«Коли ми говоримо про капітальні видатки, то ми розуміємо, що відкладення їх на грудень означає, що у цьому році вони взагалі не будуть профінансовані, тому що це просто неможливо буде зробити», — зазначила вона.

Причиною дефіциту коштів нардепка називає затримки у виконанні урядом і парламентом зобов’язань, потрібних для отримання міжнародної фінансової допомоги. Як приклад вона навела законопроєкт про скасування пільги на безмитне ввезення міжнародних посилок: Верховна Рада мала ухвалити його до кінця серпня, щоб уже в середині вересня Україна могла отримати черговий транш від Європейського Союзу. Натомість законопроєкт ухвалили лише в середині вересня, тож, за оцінкою Підласої, надходження коштів може зміститися на кінець жовтня. Водночас відповідні видатки вже були закладені до бюджетних планів.

На 2026 рік Україна планувала залучити 50,8 млрд доларів міжнародного фінансування, проте через затримки з виконанням необхідних умов фактично отримала близько 21 млрд доларів. Отже, значна частина коштів, на які розраховував державний бюджет, досі не надійшла.

Тим часом в ООН попереджали, що ця зима може стати найскладнішою для України від початку повномасштабної війни. Голова агентства ООН з розвитку Олександр Де Кроо зазначав, що Україна фактично змагається з часом, аби відновити електромережу до початку зими та суттєвого зниження температури. Занепокоєння пов’язане із систематичними російськими ударами по цивільній та енергетичній інфраструктурі.

Енергетичний експерт Геннадій Рябцев вважає, що найбільші проблеми з електропостачанням цієї зими можливі у прифронтових містах. Серед міст із найвищими ризиками перебоїв він назвав Харків, Суми, Херсон, Миколаїв і Запоріжжя, а до міст із потенційно складнішою ситуацією також відніс Чернігів, Одесу, Дніпро та Київ.

Якщо перенесення капітальних видатків справді не вдасться компенсувати до кінця року, це може звузити можливості для завершення робіт із захисту енергетики в заплановані строки. Водночас частина фінансування залежить від ритмічності надходження міжнародної допомоги, тож остаточна картина витрат стане зрозумілішою ближче до завершення бюджетного року.