Удари по НПЗ та логістиці: як Україна підриває економіку РФ
Атаки Сил оборони України на російські нафтопереробні заводи та логістичні центри спричиняють системні збої в економіці РФ. Відновлення виробництва на більшості об'єктів займає місяці, що поглиблює деградаційні процеси.
Удари українських військ по об'єктах військово-економічної інфраструктури Росії, зокрема по нафтопереробних заводах і логістичних центрах, призводять до значно більших втрат для противника, ніж просто знищення запасів пального чи товарів. Головна проблема для РФ полягає в неможливості швидко відновити пошкоджене обладнання — на це потрібні тижні або навіть місяці.
За даними аналізу американського дослідницького центру S&P Global, із 26 російських НПЗ, які цьогоріч зупиняли виробництво через удари, до нормальної роботи повернулися лише вісім. Ще десять підприємств працюють частково, а сім досі простоюють. Заводи в Рязані, Нижньому Новгороді та Волгограді, що входять до десятки найбільших виробників бензину, відновили лише близько половини потужностей, а Московський НПЗ — приблизно третину. За підрахунками Financial Times, постраждалі підприємства втратили до 45% виробничих потужностей, а їхній ремонт займає кілька місяців.
Нафтогазовий сектор Росії, на який припадає до 12% ВВП країни, уже не може працювати у штатному режимі. Це створює ланцюгову реакцію: паливна криза перекидається на аграрний сектор, підживлює інфляцію та збільшує дефіцит бюджету.
Схожі проблеми спостерігаються і в сегменті інтернет-торгівлі. Згідно з даними сервісу Rusprofile, кількість підприємств, що спеціалізуються на цьому напрямі, скоротилася на 23,5 тисячі. Це сталося ще до нещодавньої атаки на логістичний центр Wildberries у Самарській області, тож тепер ситуація в галузі лише погіршилася. Втрати маркетплейсу не обмежуються вартістю знищених товарів — кожен удар залишає тріщини в усій економіці, запускаючи системні деградаційні процеси.
Російська влада не має дієвого плану порятунку економіки. Її дії зводяться до тимчасового латання дірок: часткового ремонту обладнання, компенсації дефіциту пального імпортом чи ігнорування проблем. Такий підхід може дати змогу протриматися кілька місяців, після чого ймовірна втрата керованості процесами.
У довгостроковій перспективі це може призвести до серйозних наслідків не лише для економіки, а й для політичного режиму. Однак точний сценарій розвитку подій спрогнозувати складно — залежно від того, які саме об'єкти стануть наступними цілями та як швидко РФ зможе адаптуватися до нових умов.
Читайте також
Ще в розділі «Бюджет»
- Реорганізація влади гальмує підготовку до зими: ексміністр енергетики
- Нафтогаз реструктуризує мільярдний борг дніпровського «Теплоенерго»
- Атака на завод Coca-Cola: сигнал Росії Америці та удар по економіці України
- Удар по друкарнях: збитки українських видавництв сягнули 120 млн грн
- ГУР розкрило склад російського концерну КРЕТ: 54 підприємства, 19 — без санкцій






