Металургія України: зупинка портів і нові обмеження 2026 року

Зупинка судноплавства в українській частині Чорного моря додалася до низки інших викликів, з якими цьогоріч зіткнувся гірничо-металургійний комплекс (ГМК). Якщо порти не відновлять роботу, це призведе до скорочення експорту, зменшення податкових надходжень до бюджету та втрати валютної виручки, що позначиться на макрофінансовій стабільності країни.

За оцінкою старшого аналітика Dragon Capital Дениса Сакви, на сектор тисне одразу кілька чинників. Із початку року запроваджено вуглецевий коригувальний механізм CBAM, який суттєво здорожчує українську сталь: додаткові витрати компанії мають сплатити у 2027 році. Від липня Європа застосовує жорсткі обмежувальні квоти, що веде до падіння експорту сталі до ЄС і, відповідно, зниження внутрішнього споживання залізної руди. До цього додалося обмеження морського експорту, а також постійні ракетні обстріли та атаки дронів.

«Тобто тут маємо багаторівневий негативний вплив на сектор, і ми фактично на самому початку, коли найгірші обмеження щодо квот і морського експорту не встигли значно вплинути на діяльність компаній», — резюмує аналітик.

Експерти схиляються до думки, що розблокування портів потребує насамперед політичного рішення, а не лише військових зусиль. Досягти стабільного безпечного проходу торговельних суден суто силовими методами малоймовірно.

У Групі «Метінвест» наголошують: відновлення безпечної роботи портів Великої Одеси має стати одним із ключових державних пріоритетів. «Йдеться не лише про інтереси окремих компаній, а про стабільність роботи української промисловості, державних підприємств та економіки України загалом», — зазначають у пресслужбі компанії. Там вважають, що держава має зайняти проактивну позицію та використати всі доступні інструменти для гарантування безпеки судноплавства і якнайшвидшого відновлення роботи морського коридору.