Реактивні дрони РФ: чому масштаб виробництва став несподіванкою для України

Про те, що масштаби використання Росією реактивних дронів стали несподіванкою, заявив голова управління зі зв'язків з громадськістю командування Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат в ефірі національного телемарафону 23 вересня. За його словами, саму загрозу в Україні усвідомлювали, але ніхто не припускав, що країна-агресор зможе випускати такі безпілотники масово.

"Всі були не те, щоб не готові, адже розуміли, що є така загроза. Але у всіх експертів не було розуміння і бачення, що Росія може в таких масштабах використовувати реактивні Shahed. Це дуже дорога річ, бо там один двигун – найдешевший – коштує від $20-25 тис., двигун "Герань 5" – здається, $70 тис.", – сказав речник.

За його словами, серед уламків збитих апаратів трапляються комплектуючі, виготовлені в Європі лише два тижні тому. Це вказує на те, що збірка відбувається швидко, а запуск іде практично одразу з виробничої лінії.

"Це ж треба її доставити ще в Росію, зібрати. Це дійсно говорить про те, що з конвеєра вони їх запускають. Не те щоб ми були не готові – мало було експертів, які казали, що Росія буде масштабувати це. Тому що фактично це вже за параметрами крилата ракета. Але Росія, бачите, масштабувала", – додав Ігнат.

Статистика Повітряних сил ЗСУ підтверджує стрімке зростання: у червні було застосовано 350 реактивних дронів, у липні – у п'ять разів більше. У серпні та вересні тенденція збереглася. Лише за перші три тижні вересня по Україні випустили приблизно 1800–1900 безпілотників із реактивними двигунами, а загалом із початку застосування – майже 7700 одиниць.

За даними української розвідки станом на 8 вересня, Росія наростила ракетно-дронові спроможності й може запускати до 500 реактивних Shahed на добу. В Офісі президента зазначали, що ці апарати виходять із заводу практично одразу після складання.

Причиною такої динаміки, вочевидь, є поєднання кількох чинників: налагоджена кооперація з постачальниками компонентів, швидке складання та відносна дешевизна порівняно з крилатими ракетами. Водночас за параметрами реактивний дрон уже наближається до крилатої ракети, що ускладнює перехоплення.

Наразі основну роль у збиванні цих цілей відіграє авіація. Якщо для звичайних дронів показник ураження становить 90–95%, то для реактивних у серпні він становив 60%. Наприкінці літа з'явилася інформація про перші успішні випробування перехоплювачів реактивних дронів, а у вересні керівник Центру протидії дезінформації при РНБО Андрій Коваленко заявив, що відсоток збиття зростає.

За даними Міністерства оборони станом на кінець літа, в Україні є чотири потенційні типи перехоплювачів, здатних протидіяти цій загрозі. 18 вересня президент Володимир Зеленський оголосив, що перехоплювачі реактивних безпілотників від двох компаній успішно пройшли бойові випробування, а наступного дня продемонстрував у роботі дрон-перехоплювач, створений за участі СБУ.

"Це тема, яка турбує мабуть кожного українця. Та й не лише українців – наших партнерів теж. Щоб ми знайшли раціональне, швидке, ефективне, дешеве рішення, – щоб могти у великих масштабах нівелювати шанси ворога здобувати успіх саме з допомогою реактивних БПЛА різних типів. Непросто це все зробити, тому що реактивні БПЛА–перехоплювачі – це не щось таке, що уже є у світі, тільки у нас нема. Ми першими ту зброю маємо винайти, перевірити у бойових умовах і поставити її у великих масштабах у сили оборони. Так як це було з дронами-перехоплювачами коптерного типу", – підсумував Ігнат.

Отже, ринок реактивних безпілотників, який ще рік тому здавався нішевим і дорогим, перетворився на масовий інструмент війни. Якщо темпи виробництва збережуться, а перехоплювачі увійдуть у серійне використання, баланс може змінитися вже найближчими місяцями. Утім, остаточні висновки робити зарано: залежатиме від того, наскільки швидко вдасться масштабувати випуск засобів протидії та наскільки стійкою виявиться російська виробнича логістика.