CBAM для української сталі: чому лунають заклики до винятку

Європейський механізм вуглецевого коригування на кордоні (CBAM) не має додатково тиснути на українських металургів у воєнних умовах. Таку позицію висловив Паскаль Ламі — один із авторів концепції цього механізму, колишній очільник СОТ та екскомісар ЄС із питань торгівлі.

За оцінками Інституту економічних досліджень і політичних консультацій, у 2026–2027 роках Україна може недоотримати через CBAM до 1,39 млрд доларів експорту. Переважна частина цих втрат — до 1,24 млрд доларів — припадає саме на металургію.

Ламі нагадує: сенс CBAM полягає в тому, щоб вирівняти вуглецеву складову у вартості продукції, виробленої в ЄС, і тієї, що надходить з-за кордону. Такий підхід має знижувати стимули переносити виробництво в країни з дешевшими викидами.

Проте застосовувати цю логіку до України без поправки на війну, на його переконання, було б неправильно.

«Моя позиція: з огляду на ситуацію України під час війни, українська сталь все ж має бути звільнена від CBAM», — заявив він.

Необхідність такого кроку Ламі пояснює насамперед потребою підтримати українську економіку в умовах війни.

«Моя позиція щодо сталі ґрунтується здебільшого на факті війни та необхідності допомогти Україні під час цієї війни. Ми не повинні робити речей, які створюють перешкоди для української економіки», — сказав він.

Водночас Ламі зауважує, що CBAM — не єдиний і навіть не найбільший торговельний виклик для української сталі. Помітний вплив на галузь справляють європейські квоти та захисні заходи щодо імпорту.

За його словами, ринок сталі в ЄС історично має потужний торговельний захист. Але наявні механізми з часом можуть змінюватися, а після вступу України до Євросоюзу її виробники працюватимуть уже в межах спільного ринку.

Наразі можливий окремий режим для української металургії перебуває в полі обговорення між Єврокомісією, Радою ЄС та Європарламентом.

Ламі очікує, що певні рішення щодо коригування механізму можуть з’явитися протягом трьох-шести місяців.

На його думку, Брюссель має виходити з того, що Україна перебуває у винятковій ситуації: веде війну, втрачає виробничі потужності та водночас залежить від доступу до зовнішніх ринків. Тож торговельні правила ЄС, на його переконання, мають не посилювати ці труднощі, а враховувати воєнні обставини.