Росія змінює цілі: удари по тилу та економіці України посилюються

Росія переходить до нового етапу війни, у якому межа між фронтом і тилом розмивається, а масовані удари по українських містах стають регулярнішими. Одночасно Москва нарощує випуск далекобійної зброї, застосовує швидші ударні дрони та прагне завдати Україні максимальних економічних збитків.

За даними аналізу The Economist, наприкінці серпня над Україною масово почали з'являтися реактивні версії Shahed, а кількість влучань російських ракет зросла. Через це Київ та інші міста дедалі менше відчувають себе захищеним тилом. Особливу проблему становлять саме далекобійні удари: Росія випереджає Україну у виробництві та технологіях такої зброї, тоді як українська ППО відчуває нестачу перехоплювачів, зокрема для американських Patriot. За оцінкою видання, Росія може запускати понад 100 балістичних ракет різних типів на місяць. Нові реактивні Shahed складніше збивати на землі, оскільки вони швидші та летять вище. Україна намагається створити дешевші засоби перехоплення, але швидко наростити їхнє виробництво навряд чи вдасться.

Російські удари вже впливають не лише на військові об'єкти. The Economist пише про пошкодження промислових підприємств, складів, магазинів і транспортної інфраструктури. За наведеними у матеріалі даними, цього року російські атаки знищили понад 250 українських локомотивів. Окремою проблемою стали удари по портовій інфраструктурі: від липня глибоководні порти Одеси фактично опинилися під ударом, що створює ризики для експорту українського врожаю.

Війна водночас збільшує фінансове навантаження на державу. За оцінкою української влади, вже у перші тижні нового російського наступу бюджет може недоотримати 70 млрд грн податків, а потреба у додатковому фінансуванні військових видатків становить десятки мільярдів доларів.

Найбільший виклик попереду — зима. Попри посилення захисту енергетичної інфраструктури, Україна входить у зиму з ризиком нових масштабних атак по енергетиці. Особливо вразливим залишається Київ, де значна частина опалення залежить від великих централізованих систем. The Economist наводить оцінку, що за стабільної роботи ключової підстанції поблизу Макарова Київ може мати близько 16 годин електропостачання на добу. Якщо ж цей вузол буде знищений, місто може залишитися приблизно з чотирма годинами електрики.

Водночас ситуація на фронті не виглядає для Росії однозначно успішною. Видання зазначає, що карта бойових дій відображає лише частину війни: Україна продовжує адаптуватися, розвивати власне виробництво дронів і завдавати ударів по російській логістиці. Але саме боротьба на великій дальності та захист українського тилу стають дедалі складнішими.