Російська космічна програма дедалі більше залежить від китайського обладнання

Російський космічний сектор планує суттєво наростити випуск ракет-носіїв «Ангара», маючи на меті збільшити їхнє річне виробництво з однієї до чотирьох одиниць протягом наступного десятиліття. Однак, згідно з внутрішніми плановими документами, досягнення цієї мети неможливе без масштабної модернізації виробничих потужностей, що потребує значної кількості імпортного обладнання.

Загалом у плані закупівель фігурує 541 одиниця обладнання, з яких 477 виготовлено в Росії, 57 — у Китаї, ще дві машини походять з Болгарії. Формально частка китайського обладнання становить близько 10,5% від загальної кількості, що може видаватися незначним показником. Проте аналіз технологічної важливості цих машин змінює картину: на китайських постачальників припадає 28,2% усього технологічного ядра проєкту.

Особливо показовою є ситуація в металообробному цеху, де понад 47% необхідного обладнання постачають саме китайські виробники. Фінансові показники підтверджують цю тенденцію: понад 84% бюджету на обладнання, а це 3,62 млрд рублів (близько $44,71 млн), спрямовано саме на технологічне ядро. Державний космічний науково-виробничий центр імені М. В. Хрунічева планує витратити на китайське обладнання майже 900 млн рублів (близько $11,29 млн).

Залежність від китайських верстатів сформувалася після 2022 року, коли Європейський Союз та США запровадили експортні обмеження на важке ковальське обладнання та гідравлічні преси для Росії. Зокрема, у 2023 році під американські санкції потрапила російська компанія Pressmash. Водночас китайські виробники, які постачають аналогічне обладнання до Росії, продовжують активно працювати на західних ринках: імпорт китайських верстатів до ЄС у 2025 році становив 207 млн євро (близько $238 млн), а в першій половині 2026 року зріс ще на 17,6% порівняно з аналогічним періодом попереднього року.

Близько десяти китайських виробників забезпечують основну частину поставок для російської космічної програми, і деякі з них також продають своє обладнання клієнтам у Європі та США. Санкції проти окремого постачальника навряд чи зупинять потік обладнання, оскільки практично ідентичні машини випускають кілька конкурентів. Питання про те, чи переважать для цих компаній потенційні втрати доступу до західних ринків прибутки від співпраці з Росією, залишається відкритим.