Справи «Столичного»: захист прав бізнесу стає аргументом слідства

Аналіз матеріалів справи щодо ринку «Столичний» свідчить про нову тенденцію у правозастосуванні: законні дії підприємства, спрямовані на захист своїх прав, стають підставою для додаткових підозр. Претензії НАБУ та САП стосуються 18 гектарів із земельного масиву площею 157 гектарів, який ринок орендує у держави, проте арешт було накладено на всю територію.

Для діючого підприємства це мало суттєві наслідки: зупинилося будівництво нових павільйонів, банки почали відмовляти у кредитуванні, а кредиторська заборгованість досягла приблизно 50 мільйонів гривень. Коли підприємство спробувало захищатися, слідство почало оцінювати самі способи такого захисту. Апеляційну скаргу на арешт прокурор САП Ростислав Батіг назвав «реалізацією ризику вчинення іншого кримінального правопорушення». Звернення директора ринку Юрія Цвігуна до Ради бізнес-омбудсмена детектив НАБУ Олександр Марчук розцінив як тиск на слідство, хоча Рада створена саме для розгляду скарг підприємців на дії державних органів.

Судове оскарження також ускладнюється. Після того як 30 липня захист оскаржив підозру у Вищому антикорупційному суді, 4 серпня її змінили. У результаті попередню редакцію суд оцінити вже не може, а процедуру оскарження доводиться розпочинати заново. Крім того, до матеріалів справи долучили дані про просування 22 дописів у Facebook, які нібито були оплатою матеріалів проти слідства. Однак публікації стосувалися підтримки ЗСУ, благодійності, наслідків російських атак на Київ та пам’ятних дат, і жодна з них не згадувала ані справу, ані НАБУ чи САП.

У юридичній практиці таку ситуацію називають «стримувальним ефектом»: формально користуватися своїми правами нікому не заборонено, але ризик того, що законна дія згодом буде використана проти людини, може змушувати від цих прав відмовлятися. Європейський суд з прав людини враховує цей ефект у справах щодо свободи вираження та доступу до правосуддя. Євросоюз у 2024 році ухвалив директиву, спрямовану на захист учасників публічної дискусії від зловживальних судових проваджень.

Для українського бізнесу це може стати сигналом: використання законних механізмів захисту несе додаткові ризики. Експерти зазначають, що така практика може стримувати підприємців від активного відстоювання своїх прав, що в довгостроковій перспективі негативно позначиться на діловому кліматі. Подальший розвиток ситуації залежатиме від того, як суди та правоохоронні органи реагуватимуть на подібні аргументи у майбутньому.