Страхування воєнних ризиків в Україні: попит зростає, але ринок стикається з викликами

За даними Національної асоціації страховиків України (НАСУ), за перше півріччя поточного року кількість договорів з юридичними особами, які включають страхування воєнних ризиків, майже зрівнялася з показниками за весь минулий рік. Водночас кількість компаній, що надають дані, зросла з 10-12 до 17, що ускладнює пряме порівняння, але загальна тенденція очевидна.

Генеральний директор НАСУ Денис Ястреб зазначає, що попит на таке страхування суттєво зріс, однак можливості страховиків обмежені. «За умови посилення обстрілів страхуватись стає або дуже дорого, або взагалі неможливо», — пояснює він. Особливо це стосується прифронтових регіонів, де покриття практично недоступне, тоді як на заході країни пропозиція залишається доступною.

Страховики враховують низку факторів, зокрема близькість об'єкта до лінії бойових дій, критичної чи портової інфраструктури. Для фізичних осіб процес простіший через менші страхові суми.

Базове покриття воєнних ризиків включає прямі влучання ракет і дронів, наслідки роботи ППО, а також супутні збитки: вибухові хвилі, пожежі, затоплення, пошкодження уламками. У більшості компаній діють саме такі широкі умови, хоча деякі можуть звужувати покриття для здешевлення продукту.

Середня вартість комплексного поліса для автовласника становить близько 62 тисяч гривень на рік, а покриття лише воєнних ризиків — 19-20 тисяч гривень. Страхування житла обійдеться приблизно в 13 тисяч гривень на рік. Для бізнесу вартість розраховується індивідуально і може коливатися від 3% до 12% від страхової суми.

Страхові суми для фізичних осіб є достатніми: для квартир і будинків вони можуть сягати 5-10 мільйонів гривень, для автомобілів — близько 3 мільйонів. Для бізнесу ситуація складніша: український страховик може самостійно покрити об'єкт на суму до 10 мільйонів гривень. Вищі суми залежать від можливості розмістити ризик на міжнародному ринку, зокрема в Lloyd's. У першому кварталі вдавалося залучати покриття на рівні 5-10 мільйонів доларів, тоді як середня страхова сума на один бізнес-об'єкт становить приблизно 100 мільйонів гривень.

Виплати за авто відбуваються швидко, але для бізнесу процес триваліший. Іноземні перестраховики вимагають залучення незалежних експертів для оцінки збитків, що може розтягнути процедуру на кілька місяців. Часто виявляється, що пошкодження менші, ніж заявлено: наприклад, замість повного знищення складу може бути пошкоджено лише 20-30% потужностей.

Українські страховики утримують майже весь тягар воєнних ризиків для транспортних засобів і страхування життя. Однак страхування майна юридичних осіб без міжнародного перестрахування неможливе. За цим напрямом зібрано трохи більше мільярда гривень премій, тоді як сума виплачених компенсацій та заявлених збитків уже перевищила цей показник. Це сигнал, що обсягу зібраних платежів недостатньо для майбутніх виплат.

За оцінками Світового банку, для щорічного відновлення України потрібно близько 20-23 мільярдів доларів. Для порівняння: увесь український страховий ринок за минулий рік зібрав близько 1,5 мільярда доларів премій за всіма видами страхування.

Денис Ястреб наголошує, що відсутність повноцінного страхування — не єдина причина стриманості іноземних інвесторів. Поки триває гаряча фаза бойових дій, інвестори не заходитимуть. Однак досвід 2014-2015 років показує: щойно безпекова ситуація покращується, ціни на страхування падають, а пропозиції зростають. Міжнародний ринок, який забезпечує 97-98% перестрахового покриття, готовий реагувати на зміни.

Експерт позитивно оцінює урядові ініціативи щодо надання приміщень для розосередження складів і виробництв. Така диверсифікація разом із страхуванням знижує ризики. «Український бізнес демонструє колосальну гнучкість та винахідливість», — зазначає Ястреб, додаючи, що страховий ринок адаптується разом із бізнесом і продовжить підтримувати економіку.